Mist Tower: Краще грати онлайн, аніж не грати зовсім
Одеська психоделічна сцена останнім часом демонструє сплеск неабиякої активності — Ritual Service, Gerenric Doom Band Name, Amber Platypus, та інші. Але сьогодні героями нашого інтерв’ю стануть не вони, а Mist Tower — одеський stoner/desert rock гурт, який нещодавно презентував дебютний ЕР "Obsession".
Mist Tower створили у 2019 році учасники локальної сцени після спонтанного джему у More Music Club. Дискографія поки нараховує один мініальбом, зате хлопці вже встигли відіграти купу концертів у рідній Одесі.
На запитання відповідали Артем Матієнко — вокал, Олександр Ходосевич — гітара (More Music Club), Ярослав Старовіч (Openspace Garage) — ударні, Андрій Левченко — гітара та Simon Buzzkeeper — бас.
На фото зліва направо Ярослав, Артем, Андрій, Simon Buzzkeeper та Олександр
— Минулого серпня, коли ви випустили дебютний сингл, розповідали, що треки вже записані і скоро вийдуть, але по суті випустили реліз майже ще через рік. Що відбувалося протягом цього часу?
Андрій Левченко (далі — Андрій): Ми намагалися зрозуміти, як правильно налаштувати гітари, пробували різні методи, довелося вдатися до математики, фізики й навіть окультних ритуалів.
Олександр Ходосевич (далі — Олександр): Початково ми не вирішили, які треки увійдуть до першого ЕР. Нам потрібно було вирішити, над якими з них ще необхідно попрацювати, аби записати потім. Оскільки ми "обкатували" ці треки на сцені, відбувалися певні зміни, які ми фіксували, й, у результаті, ми дещо змінювали у вже готових композиціях.
— Що в роботі над дебютним мініальбомом далося легко, а що було найважчим?
Андрій: Відповідь на обидва питання — зрозуміти, що ми робимо, для кого й навіщо.
Simon Buzzkeeper (далі — Simon): Було легко та цікаво співпрацювати в межах колективу, учасники якого мають величезний досвід створення найрізноманітнішої музики. Найважчими вважаю умови, у яких ми всі опинилися у 2020 році.
— Ви розповідали, що ключовим символом альбому стало поняття одержимості. Ви передавали його більше через текст, або ж через музику?
Андрій: Через текст. Усі наші пісні про одержимість. У якомусь сенсі, ми самі одержимі нею — одержимістю. Важко про це не співати, коли спостерігаєш за цим танцем життя навколо.
Simon: Ми намагалися вкласти (в пісні — ред.) власну, кожен свою, одержимість речами, котрі переслідують нас щодня. Це знайшло відображення частково в ліриці, частково в музиці.
— Оскільки текстів у мережі нема, а розслухати слова не всюди вдається, чи можете детальніше розповісти, як саме тексти стосуються цього поняття "одержимості"? Про що вони?
Simon: Щодо себе, можу сказати, що перший трек із мініальбому під назвою “4th of July” розповідає про шлях морського піхотинця до Індокитаю під час війни у В'єтнамі. Тема індокитайських війн є частиною моєї одержимості.
Артем Матієнко (далі — Артем): Це, радше, абстрактна хода пустелею, де дика природа й боги залишають тебе наодинці із собою, і невідомо, чи ти коли-небудь повернешся.
— Як ви взагалі підходили до створення вокальних партій, їхнього запису? Бо мені здається, що саме вокал якісно вирізняє ваше звучання на фоні багатьох інших українських стоунер гуртів.
Артем: Процес створення вокальних партій важко якось описати одним реченням. Я скажу лиш, що частина треків йшла як по маслу, решту ж ми писали дуже довго й нудно, весь час щось редагували та змінювали.
— Візитівкою гурту ви самі називаєте дві "прифузовані" гітари. Думаю, гітаристам буде цікаво почитати, які саме у вас інструменти та педалі/процесори. І як ви дійшли до саме цих комбінацій?
Андрій: Що тут скажеш, гітару я взагалі позичив від Артема, Епіфон за 200 гривень, а фузз — він і в Африці фузз. Взагалі-то, мені подобається простота апаратури та звуку, а всі веселощі вже починаються після цього!
— Доволі цікаво, що “ідеальна істота” з обкладинки авторства Олександри Городецької є морською та обіймає саме маяк. Ви цілеспрямовано хотіли, щоб артворк асоціювався з Одесою, чи так просто вийшло?
Simon: Морська потвора та маяк є, у якомусь сенсі, вказівкою на походження гурту. Більшість учасників колективу — діти Чорного моря.
— Чи варто очікувати виходу вашого мініальбому на фізичних носіях?
Олександр: Поки що ми шукаємо лейбл, що був би здатний допомогти нам із таким релізом.
— В Одесі за останні кілька років сформувалася невелика, але доволі міцна психоделічна сцена. З чим би ви пов’язали такі процеси?
Simon: Необхідно, по-перше, згадати More Music Club, заклад, що об'єднує не тільки слухачів, а й музикантів. Тут дуже часто зустрічаються однодумці. Тому не дивно, що сайкоделічна сцена в Одесі в самому розквіті.
— От про це я хотіла спитати! Напевно, більшість уважних слухачів уже десь та чула, що ваш гурт утворився саме в стінах одеського More Music Club після спонтанного джему, там ви записували й дебютний мініальбом. Тож, як би ви описали роль та значення цього місця/закладу для вашого гурту?
Ярослав Старовіч: Стосовно More Music, можу одразу зазначити, що це місце стало культовим для багатьох фанів неординарної та чудакуватої музики. Особисто я навідався (туди — ред.) декілька разів, у часи перших андерграундних концертів своїх друзів та більше не уявляю себе без цього місця. Сам клуб є не тільки відображенням вільної від стереотипів сцени, але і її генератором. Під час і після концертів багато творчих людей, що прагнуть зробити щось нове та неординарне, обмінюються ідеями, хтось підхоплює думки одне одного, ініціюються нові процеси створення музики. Вважаю що такі заклади є невіддільною частиною культурного життя молоді та дорослих.
— До слова, про слухачів, чи вистачає фанів стоунеру в Одесі?
Simon: Фанів стоунеру ніколи не буває багато.
— Ваш гурт доволі активно виступає протягом усього часу свого існування, але, здається, за межами More Music Club ви ще не грали. Чому так?
Олександр: Якщо переглянути статистику прослуховувань нашого релізу, то в більшості сервісів Україна далеко не на першому місці. Тож, я думаю, що, окрім нашої локальної тусовки й колег по цеху, мало хто встиг прослухати наш реліз. Звідси й брак пропозицій щодо виїзних концертів.
— У вас також був досвід виступів у форматі онлайн. Чи повернулися б ви до цього формату після пандемії?
Олександр: Відчуття, звісно, різні, але підготовка й сама можливість виступити стимулюють роботу над матеріалом. Тож, краще грати онлайн, аніж не грати зовсім. Із задоволенням повернемося, у разі необхідності, до онлайн-формату.
— Ви розповідали, що вже готуєте нові треки та плануєте накопичувати новий матеріал. Варто очікувати на нові сингли чи у вас у пріоритеті більші релізи?
Олександр: Нині ми готуємося до зйомок нашого першого кліпу й паралельно закінчуємо ще декілька треків, які, найімовірніше, вийдуть уже восени, як сингл і короткий ЕР.
Mist Tower у соцмережах:
https://misttower.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/108702457604926
https://www.instagram.com/mist.tower
Обкладинка — фото Евеліни Подолянюк
