Обрій — У Залізних Обіймах Лещат. Ексклюзивний стрім

За два дні, 1 листопада вийде новий міні-альбом ужгородського дез-метал гурту Обрій "У Залізних Обіймах Лещат".  Сьогодні ж ексклюзивний стрім альбому доступний на нашому сайті. А щоб було цікавіше, ми заразом пропонуємо вам почитати рецензію на цей EP. 

Найближчі концерти з презентацією альбому відбудуться 9  листопада в Ужгороді та 15-го у Києві. Також на стадії підготовки ще ряд концертів в інших містах. 

***

Карін Боє у своєму магнум опус "Каллокаїн" змалювала жахливу тоталітарну Всесвітню Державу та події у ній, подекуди гірші та мерзотніші, ніж жах, народжений Орвеллом чи Бредбері. Читаючи все це, мимоволі проводиш паралелі з реальним світом: минуле, теперішнє і боязко дивишся у майбутнє.

Невже ідеї дійсно змушують людей чинити подібне до того, що коїлось протягом ХХ ст. у Совєцькому Союзі, нацистській Німеччині, державі Червоних Кхмерів? Зазирнувши глибше в історію, ми ще можемо згадати чудове місце Андерсонвілл, що, без зайвих сумнівів, може вважатися першим відомим світові концтабором. Це була така собі в’язниця під час Громадянської Війни у США, що знаходилась на території Конфедеративних Штатів Америки. Тут тримали полонених-юніонітів. І все. Жодної їжі, жодної води, переважна більшість усіх полонених просто помирали. 

На жаль, зараз продовжують існувати подібні місця та навіть держави. Звичайно, це не Андерсонвіллі. Але сам факт їхнього існування вже викликає неприємні відчуття. Та що можна казати, коли в одній північно-східній країні навіть романтизується образ концтаборів, їхніх мешканців та її власної посттоталітарної спадщини. Та чи спадщини?

Проти всього цього тоталітарного жаху виступає ужгородський гурт Обрій. У своєму новому міні-альбомі "У Залізних Обіймах Лещат" хлопці продовжують змальовувати жахи тоталітарного суспільства, не відходячи від традицій започаткованих на "Олтар Утопії". Та збереження традицій залишилось у текстах, а з музичної точки зору ми чуємо, що музиканти дуже виросли. 

Коли уважно слухаєш кожну композицію, уява будує сірі стіни, в’яже навколо колючий дріт, обпікає прожекторами, а потім чуєш клацання лещат, що перекусили тоненьку нитку твоєї волі. Проте все не так безнадійно, коли маєш віру у світле майбутнє — вона заразна. Ця віра в текстах гурту відсутня, але це на перший погляд. 

Неодноразово згадується внутрішня боротьба. Це та боротьба, коли ти пручаєшся ірраціональності нав’язаного, попри весь страх. Не тільки в тоталітарному суспільстві, а й у звичайному, де теж панують давно мертві непотрібні ідеї, проте які радо нав’язуються "старшими-а-значить-розумнішими" поколіннями. Це дуже яскраво виражено у треку "Ad Civitas Solis" найкращому приспіві на весь український дез-метал: 

Підлетіти до Сонця, опалити крила,
Не боятись втратити усе
заради своїх мрій
Шлях до ідеалу потребує сили
Але бій з собою то є наш
найважливіший бій. 

З точки зору звуку, музиканти впорались набагато краще, ніж на спліті з ужгородцями Soulrest. Так само з матеріалом. Ритм-секція — єдиний зловісний механізм з бітами, що змушує, як мінімум, хитати головою в такт; страшно уявити, що відбуватиметься на концертах. Баланс мелодизму та брутальності витриманий настільки ідеально, що після прослуховування треку "Королівство Зачинених Брам" ще довго хочеться наспівувати цю суперхітову мелодію та ревіти сінгалонг: 

Мільйони людей
під тотальним контролем
Кожен крок їх відстежує
всюдисущий жандарм
Як би не намагались
не втекти їм ніколи
з королівства зачинених брам

Звісно, це не Флорида чи Швеція. Та це, дійсно, нова хвиля ужгородського смерть-металу. Тут присутня квінтесенція південно-штатівського качу, скандинавського мелодизму та чудовий приклад вживання української мови в екстремальній музиці. Вокал для стилю не зовсім типовий. Проте саме той, що потрібен для подачі текстів не про дефрагментовані тіла, а про внутрішню боротьбу, тоталітарне пекло та інші сумнівні радості буття, де люди бояться людей, і, щоб подолати страх, тримають в ізоляції або знищують.

Інструменти, за словами вокаліста гурту Миколи Маги, записали за один день, а музиканти по черзі бігали між поверхами для зйомок кліпу. Весь запис проходив у місті Рівне на студії, де записували релізи The Symbioz, під керівництвом Олексія Казанцева. Він і відповідає за зведення та мастеринг. 

Обкладинку робив відомий художник, що співпрацював з багатьма українськими гуртами, Ярослав Гроб. Тут зображені лещата, що відображують всю концепцію альбому. Арт своєю різкістю та певною зловісністю максимально чітко і впевнено передає настрій релізу. А його тоталітарний підтекст переданий у заголовному треку на альбомі "Лещата":

Знерухомлене тіло
У залізних обіймах лещат
І не вирватись з них
Як би не намагався.

У підсумку можна сказати, що, звичайно, є куди рости у плані звуку, що відповідав би вимогам сучасності. Подекуди хочеться додати ще жиру і бруду для бас-гітари, а бочку перетворити на жертву м’ясника. Та краще гармонія і грамотний баланс усіх інструментів, ніж закос під черговий дез-метал з лейблу Southern Lord. Маючи у своїй обоймі цей баланс та переконливу, хвилюючу уяву лірику, "У Залізних Обіймах Лещат" претендує на звання кращого метал-релізу нинішнього року та музичної анти-антиутопії. 

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Обрій у соцмережах:

https://obrij.bandcamp.com/releases
https://www.facebook.com/obriymetaluzh
https://www.instagram.com/obrij_metal/