Плейлист до Дня праці: 10 треків про робочий клас та роботу
1 травня понад 140 країн відзначають Міжнародний день праці. За останні рік-два в українській пресі було чимало розмов на цю тему, переважно про бажання скасувати вихідний день, або про комуністичне минуле. Але ж, хоч СРСР і розпався, люди на роботу ходити не перестали, та й питання робочого дня, його тривалості, прав працівників турбують навіть найбільш розвинені країни світу. Актуальна ця тема і для українських музикантів, які в умовах погано розвиненої економіки, в цілому, та досить нерозвиненої індустрії, зокрема, повинні дуже часто поєднувати свою творчість зі звичайними офісними, а то й цеховими буднями.
А якщо врахувати, що мова йде про стандартні 40 годин на тиждень, то це радше музика доповнює роботу, а не навпаки. Тож було б геть дивно, якби проблематика праці не просочувалася у творчість тих чи інших гуртів.
Отож, ми вирішили дізнатися, що саме українські музиканти співають про роботу та як до неї ставляться. Цілком очікувано, результати наших пошуків опинилися у рамках кількох жанрів, а саме стріт-панку, грайндкору та хардкору, що зовсім не дивно, адже саме цим андеграундним напрямкам притаманний інтерес до соціальної тематики.
Стріт-панк, заводи та робочий клас
Знайдені треки можна поділити на дві умовні групи. До першої потрапили, в основному, представники вітчизняного стріт-панку.
Стріт-панк (англ. Street punk, вуличний панк) — піджанр пролетарського напряму панк-року, що утворився на початку 1980-х років, коли низка виконавців та значна частина аудиторії почали відчувати відірваність від основної, "штучної", на їх погляд, британської панк-сцени. Основним джерелом стріт-панку вважається Oi!-рух, перш за все — творчість таких гуртів, як Sham 69, Angelic Upstarts, Cockney Rejects, Cock Sparrer та UK Subs. Але його представники також діяли поза межами оригінального Oi!, як, наприклад, GBH, Chaos UK, Discharge, The Anti-Nowhere League та Oxymoron. Вікіпедія.
За словами панк-ветеранів того часу, стріт-панк не був аполітичним, але його можна було назвати менш інтелектуальною формою виявлення політичних поглядів робітничої молоді. Подавалася музика, як така, що підтримує робочий клас і виходить з нього ж. Звісно, тут не обходилося без критики існуючого стану речей, але водночас належність до робочого класу протиставляла музикантів жадібним капіталістам, а, отже, і сам клас і належність до нього оспівувалися виключно у позитивному ключі.
Українська стріт-панк сцена винятком не стала і якоїсь принципово іншої позиції ми тут не знаходимо.
Почнемо огляд з діючих колективів, а заодно і досить очікуваного треку "Рабочий Парень" київського oi! гурту Rude Riot. У ньому простого хлопця з окраїни міста протиставляють убогим духовно політикам і закликають спільно боротися за гідне життя.
Рабочий парень с бетонных окраин
Будет бороться на улицах с нами
Вместе мы сила, мы победим
Врагов раздавим, сотрем их в пыль
Хмельницькі стріт-панки Cios, цілком очікувано, також не обійшли у своїй творчості тему праці й неодноразово співали про те, як простій людині доводиться важко працювати, але достойного заробітку це не приносить (треки "Так Получилось", "Невидимi Герої"). А вже у пісні "Хорошая Работа" музиканти розповідають, як людина, концентруючись виключно на грошах і роботі, перестає жити по-справжньому.
Миколаївські стріт-панки ЗлОі! Квартал ще у 2015 році випустили дебютну демку з треком "Working Class", у якому закликають простих хлопців-робітників "ставати за правду" і, очевидно, боротися за свої права і проти утисків. Загалом же подібну естетику і тематику знаходимо й у міні-альбомі "Варвар С Окраин" того ж року.
Rebel Boys — гурт київських скінхедів, котрі активно діяли ще усередині 2000 років. Вони писали лірику українською та англійською, використовували саксофон і, у цілому, відповідали усім потрібним канонам стріт-панку. У 2005 рові колектив записав єдине демо, а вже у 2008-му розпався. І саме на цьому релізі ми й знаходимо трек "Working street kids". Суть його все та сама: робоча молодь, вулиця, боротьба.
Запорізькі панки Кризис Мысли у 2015 році випустили альбом "Реальность", де одразу кілька треків присвятили тематиці робочого класу. Це пісня "Жизнь Заводская", у якій головний герой водночас скаржиться на свій завод, але і любить його, а також трек "Рабочий класс". Оцьому самому класу живеться непросто, але ліричний герой, вочевидь, радий належати до нього.
Єдиний мінус більшої частини згаданих вище треків у тому, що без знання бекграунду стріт-панку зрозуміти їх часом складно, адже пісні короткі, а тексти лаконічні, тож пораз неясно, хто, чому і за що повинен боротися. Але не можна заперечувати, що ця музика актуальності все ще не втратила. Останні події навколо криворізького заводу "АрселорМіттал" — найкраще тому підтвердження.
Офісні панки
Твіттер (принаймні неформатівський) радує жартами про офісних панків. І хоч комп’ютер - не ливарний цех, робота за ним теж має ряд своїх недоліків. Тож було б дивно, якби представники хардкор панку оминули стороною цю тему.
Історично так склалося, що тема робочого класу для хардкору в цілому не була ключовою, власне, варіації гострих соціальних питань у цьому жанрі дуже широкі, починаючи від екології та завершуючи філософськими аспектами свободи особистості. Але і тут знайшлося місце для того, щоб оспівати пригніченого працівника, хоча, на відміну від стріт-панку, позитив від належності до того чи іншого соціального класу практично не відчувається.
Тож у другій групі знаходяться музиканти, котрі намагалися показати, як ненависна робота знищує людину і які з того можуть бути наслідки. Наприклад, деякі коментатори на Youtube зізнаються, що саме слова наступного треку славнозвісних Black Flag вони наспівують у голові під час сварок із менеджерами чи з шефом.
Мабуть, найбільш показовим вітчизняним прикладом у нашій другій групі буде альбом "Энциклопедия современного рабства" чернігівського хардкор панк гурту Dan Stark, де кожен трек присвячений певним професіям, які по-своєму деформують людину.
Найкраще про це розповів нам в інтерв’ю один з учасників колективу Uzvarr (гітара/вокал):
"Ідея концепції моя. У свій час я працював на кожній із цих робіт, десь зовсім трішки, десь подовше. Я все життя був і водночас частково ще є досить сором'язливою людиною, і хоч і вивчився в інституті, але все ж не маю потрібних знань ні в одній сфері. Отже, не важко уявити, через що мені довелось пройти за всі ці роки дорослого життя, і я хотів увічнити це в своїй творчості. Наприклад, коли я працював вантажником мені довелось працювати разом з колишніми зеками, котрі під час нічної зміни не раз вживали чефір, звідки і рядки:
У меня два новых напарника
Недавно вышедших на свободу
Переодеваются в вагончике
Чифирь бодрит, пора за роботу"
Ужгородські металізовані панки The Symbioz до робочої проблематики підійшли з місцевим колоритом, а саме розповіли про важку долю місцевих заробітчан у пісні "Шлях поневірянь". Наразі заробітки є основним джерелом прибутку для багатьох закарпатців, котрі їздять працювати на заводи найближчих країн-сусідів, збирати овочі на сезонних роботах чи навіть доглядати за літніми людьми у більш заможних європейських країнах.
До слова, за даними GfK Ukraine, у 2017 році 63 тисячі закарпатців працювали за кордоном, а активна видача біометричних паспорів і безвіз лише збільшили це число. Та що казати, учасники The Symbioz про заробітки добре знають і з власного досвіду, адже половина колективу прямо зараз перебуває на тимчасовій роботі закордоном.
Гостросоціальний панк-хардкор від сімферопольської банди Crimeans знайшов своє втілення в EP "Oskolok" 2012 року, де, зокрема, нам цікавий трек "Работы раб". Як уже можна здогадатися із заголовка, тут ставлення до роботи вкрай критичне. Так музиканти вважають, що в епоху капіталізму, коли бізнесмени багатіють, їх наймані працівники вимушені терпіти вічну кризу і мовчки продовжувати свою працю. Щоправда, як саме боротися з цією проблемою, учасники гурту не кажуть.
Відзначилися в оспівуванні робочих мінусів і добрі друзі ужгородців — київський грайндкор колектив Foible Instnct зі своїм треком "Работа, Дом, Магазин!". Як можна здогадатися із назви, що часто використовується й у простому спілкуванні, мова у тексті йде про те, як людина може загубити себе посеред безкінечних робочих буднів.
"траектория пути давно намечена
ты запутался потерялся в вечности
Работа,Дом и Магазин!"
До слова, на згаданому вище альбомі Dan Stark є кавер на цю пісню.
Окремо варто згадати стару горлівську репкор/репметал команду Агрегат, котра активно діяла наприкінці 90-х на початку 2000-х. Учасники гурту були представниками робочого класу зі стійкою політичною позицією, що не могло не вплинути на їх творчість. У 2001 році лейбл Moon Records випустив їх альбом "Против", пронизаний радикальною лівою лірикою, сповненою ненависті до експлуататорів і діючої влади. Наразі невідомо, як склалась доля учасників колективу в умовах російсько-української війни.
"Мир капитала отнял у народа — равенство, братство и свободу…"
Як доводять наведені вище треки хардкор панк сцена більше апелює не до робочого класу, а до самого процесу роботи, як такого. Хоча головний лозунг приблизно той самий — звільнитися від капіталістичного ярма і боротися проти системи, яка руйнує особистість.
Висновок
Звісно, ми живемо у такий час, коли потрібно працювати, аби мати гроші на певні власні потреби. Іншу діючу економічну систему поки ніхто не впровадив на 100%, хоча деякі експерименти й мають місце у більш розвинених країнах. Але в українських реаліях кардинальні зміни прийдуть нескоро, тож найманим працівникам слід пам'ятати про власну гідність і цінність людини, як такої. А всі зазначені вище треки будуть про це нагадувати.
