Travel Guide Ужгородом від Ярини Денисюк
Цією публікацією ми завершуємо представлення нашої постійної редакції. Сьогодні про цікаві міста Ужгорода розповім, я, Ярина Денисюк, редактор сайту Neformat.com.ua, а заразом і творець цієї рубрики.
Дізнатися більше про нас ви можете з наступних публікацій:
Ужгород - моє рідне місто. Тут я народилася, виросла і живу ось уже 26 років. Я пропрацювала кілька років журналістом на місцевому сайті і можу дуже багато поганого розповісти про наші біди: дороги, депутатів, знищення архітектурної спадщини та ще 100 дрібніших проблем. Але попри все це Ужгород покидати якось не хочеться. Мені подобається, що можна за годину дістатися з одного краю міста в інший, що поруч знаходиться справжній великий ліс, річка, замки. Та і до гір махнути не так вже й далеко. А всі потрібні бюджетні і великі комерційні установи під боком. Як і автобуси на Ніредьгазу, Кошице чи Прагу. Тому хоч Ужгород і невеликий (125 тисяч населення), можливості тут великі.
Найатмосферніше кафе
Чесно кажучи, я раділа, коли у нас з’явилася мережа Aroma Kava. Не те, щоб в Ужгороді кави не вистачало своєї, але ця мені якось подобалася. А потім так само раптово всі кав’ярні мережі з міста зникли. Не прижилися, чи що... Тому повернемося до місцевих закладів.
З наявних я би порадила Антресоль. Там ціни трохи вищі, ніж середні по місту, але кава і піца смачні. А обстановка приємна, особливі, як сісти біля вітрини чи на балкончику другого поверху. Ну і загалом в центрі подібних закладів вистачає. Кожен зможе знайти щось до душі.
Джерело: Morkva
Барахолка
В Ужгороді не так вже й багато місць, де масово торгують вживаними речами (котрі не взуття і не одяг). Але раз на тиждень, в неділю, у мікрорайоні Радванка на так званому Свинському ринку розгортається велика міська барахолка. Саме там я знайшла чималу кількість ляльок для своєї колекції. А ще там є всякі технічні запчастини, старі фотоапарати, медалі, статуетки, ну загалом все те, що і має бути на нормальній барахолці.
Працює ринок щонеділі і в дощ, і в сніг, і в спеку, тому не пропускайте цю локацію.
Джерело: uzhgorod.in
Місце, де можна побути на самоті
Напівзакинутий район заводів. Колись Ужгород збирав людей зі всіх околиць, і тут, на Турбогазі, Мехзаводі, Електродвигуні та їм подібних, працювали тисячі чи навіть десятки тисяч людей. Пройшли через цю кухню інженерних кадрів і мої батьки.
Але в 90-х все розвалилося і зараз там працюють окремі цехи, і то не обов'язково профільні. Території пустують, навколишні зелені зони занепали... Шанс зустріти людей там, звісно, є, але більша імовірність наткнутися на собак. А загалом є на що глянути, як хочеться закинутих індустріальних краєвидів.
Фото автора
Найбільш містична локація
У період, коли я трохи більше цікавилася фотографією, наткнулася на чутки про гори кісток на закинутому м’ясокомбінаті. Вирішила перевірити. Чутки були трохи перебільшеними, але завали черепів я таки знайшла. Вийшов цілий фотопроект для локального зіну Гадюка.
Місце це і лякаюче, і містичне водночас. З одного боку, старі напіврозвалені споруди і кістки, з іншого, яка-не-яка охорона, від котрої ховаєшся дрібними перебіжками. А ще зарослі і десь в кущах старі звіти з фотографіями робітників і статистикою вбитих тварин...
Зараз туди потрапити складніше, бо старий прохід закрили, але, гадаю, можна спробувати знайти новий лаз.
Фото автора
Місце, де можна зустріти схід/захід сонця
В Ужгороді є закинута будівля, яку в народі прозвали "Луна". Ніхто мені ще ніколи не зміг пояснити чому щоправда, але це не так вже й суттєво. Є версія, що туди ходять одні наркомани і поліція, щоб ловити наркоманів, але я ні перших, ні других там ніколи не бачила. Зате не раз зустрічала захід сонця. Один раз на самоті із томиком Бодлера, інший раз із другом та пляшкою вина, а третій з фотоапаратом... всього і не згадаєш.
Після заходу сонця звідти видно вогні об'їзної дороги. Вони вибудовують ідеальну криву, яку я через слабенький об'єктив так ні разу і не сфотографувала нормально. А ще звідти видно смугу аеропорту і околиці. Загалом гарна місцина.
Фото автора
Місце, де можна заховатися у центрі Ужгорода
Коли я буваю у Львові, мені не вистачає якоїсь такої вуличної локації, де можна було б перепочити від людей, трафіку, але при цьому не покидати сильно меж центральної частини. Вона, може, й існує, але я її не знаю, тому поділюся подібною ужгородською практикою.
Отож, якщо раптом вам захотілося абстрагуватися від навколишнього світу в центрі Ужгорода, на набережній Незалежності є кілька східців, якими можна спуститися до річки і посидіти на бетонній опорі прямо коло води, попити кави, подивитися на птахів по сезону. Рецепт, однак, підходить лише на більш-менш суху погоду.
Фото автора
Місце з улюбленою фарбою для волосся
Макіяж я не дуже активно роблю, але можу похвалитися різними незвичними кольорами волосся. Часто мене питають, де знайти фарбу і якою я користуюся. Так от після багатьох експериментів я залишаюся прихильником "Тоніки", яку легко знайти в різних диких кольорах у мережі Аура. Ну і загалом ціни там прийнятні, можна закупитися всім необхідним.
А фарбуюся я переважно сама, тому якогось конкретного перукаря виділити, на жаль, не можу.
Фото автора
Улюблений сквер
Наостанок, якщо ви шукаєте гарну зелену зону в Ужгороді, завітайте до Альпінарію. Там є і де присісти, і на що поруч подивитися, і з ким сфотографуватися. До того ж місцина в центрі, поряд художній музей, мерія, Ужгородський прес-клуб та ще ряд цікавих об'єктів.
Джерело: igotoworld
Нагадаємо, раніше про Ужгород ви могли почитати у путівнику Миколи Маги.
