Cruel Truth – Кам’яні береги (2016)

Моє перше знайомство із музикою даного колективу із міста Ровеньки (Луганська область) відбулося наприкінці весни 2015 року, коли, блукаючи просторами Большого Театру Всесвітньої Павутини випадково натрапив на їхній міні-альбом Січові стрільці, апогеєм чого став мій оглядна цю роботу. З тих пір минуло більше року, але, на диво, я не забував про них, і навіть періодично деякі композиції зі справжньою насолодою переслуховував.

І, власне, подібним чином, як це було із «Січовими стрільцями», я випадково дізнався про те, що Cruel Truthне тільки зібрались записувати новий повноформатний альбом, а вже його записали, звели і вже найближчим часом має відбутись його офіційний реліз. Робота ж отримала назву Кам’яні береги, а дата виходу  повноформату -  14 серпня 2016 року. Щоправда, левова частка матеріалу була записана і зведена ще в 2014 році, але всім відомі події стали на заваді нормальному і повноцінному їх завершенню та виокремленню в остаточний продукт. Як у цьому випадку повідомляють самі музиканти: «гітарні партії та більшість вокальних партій були записані під звуки безперервної канонади», тому альбом можна вважати дійсно вимученим. Завершення запису альбому, де дописали 2/3 вокальних партій, відбулось на території колишньої Томаківської Січі, звідки в середині 17 століття майбутній гетьман України Богдан Хмельницький розпочав всім відоме ще з шкільної парти збройне повстання. Сьогодні це більш відоме промислове місто Марганець Дніпропетровської області.

Сам же альбом Кам’яні береги розпочинається просто із фантастично приємного вступу – однойменної композиції, яку, скажу наперед, сміливо можна вважати найбільшим хітом всього релізу. Вона швидка, динамічна, збалансована і насичена непоганими ритм- партіями і справді цікавими частими гітарними соло, які розливаються наче гірський струмок в літню пору під щебетання пташок в карпатських лісах, під акомпанемент моторної гри на тарілках [комп’ютерних, так]. Яскравий приклад не те що мелодійного блек-металу, як гурт позиціонується серед своїх фенів, а більше навіть мелодійного дез-металу при чому фінської школи. Настільки вдала композиція в інструментальному плані, що навіть на відверто посередньо (ба більше – абсолютно не претензійно) записаний вокал особливо уваги не звертаєш. Вокал, до речі, теж скажу наперед, не вражає ні оригінальністю подачі (окрім деяких фрагментів деяких треків), ні професіональністю його запису, від чого страждає перш за все нормальне сприйняття композицій. Скажу навіть більше, лірика даного колективу, авторами якої є Erwind та старий друг гурту Чайковський Р.А., заслуговує окремої уваги, зважаючи на її загальний об’єм (її дійсно багато), що, можливо, зіграло своєрідний злий жарт, та її смислову оригінальність та якусь безпосередність. Про злий жарт, думаю, не варто особливо пояснювати, тому що, самі розумієте, що нескінченний інформаційний потік може і втомити слухача (а тут ще й вокал переважно екстремальний, так ще й записаний не дуже), і відволікти від інструментальної складової музики. А самі тексти непогані: так, вони, можливо не відрізняються глибиною, але історії розповідаються цікаві, в них відчувається вплив народного епосу і фольклору, а місцями крізь призму сьогодення. Другим по порядку треком альбому є знайома нам із попереднього міні-альбому Січові стрільці однойменна композиція, лише відіграна у більш «живому» форматі, але, по суті, без жодних радикальних нововведень, як і, власне,  «Власоглав», який теж перекочував з цього ж таки міньйону. Окреме місце посідає 5-та по рахунку композиція альбому «Конотоп», яка в свою чергу виступила єдиним синглом гурту (реліз – 27 березня цього року), в котрій розповідається про чи не найвідомішу битву періоду українсько-російської війни середини 17 століття, яка закінчилась ганебною поразкою російського війська. В якому дусі виконана сама ж композиція, здогадатись нескладно – вона характеризується піднесеним благоговійним настроєм, сповненим рішучості та впевненості попри відверто туманний, пригнічений початок. Серед решти композицій також можна виділити «Онімілі» з її складною ламаною та насиченою структурою і «Безодня», яка відмітилась незвичним в цілому для гурту періодично легким звучанням та застосуванням чистого вокалу (шепоту) на її початку. Окрім того, в порівняні з попередньою композицію вона звучить куди простіше, фактично повторюючи стартові рифи протягом всього свого хронометражу. Останній трек альбому – «Спи моє серденько» - потенційно, якщо судити по ліриці, найпотужніша композиція з усіх представлених, виявилась відверто погано зміксованою. Ця пісня – сповідь людини, яка збирається втікати з власного дому в пошуках миру, спокою, майбутнього, але очікувані враження цієї ліричної балади виявилась зіпсуті вокалом, який просто все спотворив. 

Отже, Cruel Truth все ж таки змогли реалізувати своє дітище, вистраждане військовою агресією, що, безумовно, знайшло своє відображення у настрої композицій та ліричній складовій зокрема. В текстах на фольковій основі відчувається неприхована злоба до чужинців, які з агресивними намірами вторглися в нашу з вами домівку, та ледь не відчайдушні заклики до об’єднання та боротьби з супостатом, будь-тоумовний літописець Власоглав чи жадібний пан. Уся лірика досить успішно гармоніює зі специфічною інструментальною складовою, упор якої зроблений все ж таки на мелодизм, а та потрібна агресія проявляється у нечастих приблекованих характерних бластбітових музичних партіях, але найчастіше за допомогою екстремального вокалу (харшу, скріму та іноді гроулу). Вокал, як вже вище згадувалось, переважно є найбільшим недоліком цього релізу через свою одноманітність та якість запису перш за все. Присутність на альбомі композицій із попередніх релізів важко назвати вдалим кроком, але в даному випадку, коли мова йде про не надто відомий в колах метал-гурт, та ще й з окупованої і фактично нікому не потрібної української території, подібний прийом можна вважати своєрідним рекламним ходом, при тому, що ці композиції дійсно цікаві. Словом, Кам’яні береги навряд чи будуть видаватись Supernal Music чи Season of Mist, але своє право на увагу вони заслужили. Тепер очікуємо від гурту, якому вже виповнилось 8 років, не просто нових релізів, а якісного руху вгору.

Bandcamp - https://crueltruthukraine.bandcamp.com/album/the-stone-banks

VK - https://vk.com/cruel_truth