Dakh Daughters — Air (2019)

I breathe, and you breathe
We both breathe the air
"Що ти собі думаєш?"

За останні роки про музичний гурт Dakh Daughters чутно дуже мало новин. Вони не коментують політичні події, не роблять заяв, фотосесій і навіть не беруть участь у відборі на Євробачення, як ЦеШо, більш молодий проект Влада Троїцького.

Останній їх кліп на пісню "Людина" датований аж 2017 роком. Поодинокими винятками виглядають зйомки у двох фільмах: у документалці про себе "Розы" і у комедії "Гуцулка Ксеня", прем'єра якої відбулася 7 березня. Інша творча активність дівчат здебільшого або не тільки про Україну, або не тільки про музику: перший тур по США в січні 2019 і велика кабаре-циркова програма Terabak de Kiev, відіграна у Європі. Так, ми всі вже зрозуміли: Dakh Daughters — не найтиповіший музичний гурт.

Нічого нового у цій інформації немає: ще на період першого альбому "If" (2016) вони прямо вказували, що їх номери — нерозривний сплав театру і музики, а значить, ніяких офіційних альбомів не буде. Але щось пішло не так, і ось ми слухаємо вже другий офіційний реліз — "Air".

Одна річ одразу відверто бентежить: якщо на дебютному записі дух кабаре і позажанрових перформансів був дуже відчутний, то у другому альбомі ми, здається, маємо справу вже не з побічним дитям театру та етно-бенду, а з повноцінним музичним продуктом. Простіше кажучи, фішка з жанровим вінігретом кудись зникла, і театральні п'єси з музичною оболонкою перетворилися у пісні з тонкими театральними відгомонами.

Як і дебютник, альбом "Air" відразу починається на похмурій ноті, але, на відміну від досить різноманітного за емоціями "If", так і перебуває у темних тонах від початку і аж до кінця. Як і у випадку з тривожним треком "Інше місто", що відкриває альбом і, очевидно, відсилає до турових буднів, так і з механічно монотонною любовно-ліричною піснею "О, панно Інно" на ті самі вірші Павла Тичини, і в дуже сугестивних треках "Японське кіно", "М'яч" і "Панночка" – скрізь є відчуття, що зі світом щось не так і на наших очах відбувається щось не зовсім здорове. Не можна сказати, що звучання Dakh Daughters сильно змінилося, але на другій платівці воно стало максимально близьке до моторошної пісні "Візьми" з попереднього релізу.

Єдина світла пляма у цій пітьмі – енергійний хіт "Що ти собі думаєш", явно покликаний підняти слухачеві настрій після 14-хвилинного епічного треку, чорного як душа Майкла Джири. Що дивно, цей номер з довгою назвою "Пісня про те, як вона виходить на крутую гору", на якому співає Ніна Гаренецька, набагато більше нагадує про російський проект Theodor Bastard, ніж про DakhaBrakha, особливо в першій половині.

Ну і, звичайно, не може не тішити той факт, що кожна пісня стала відчуватися як більш цілісний витвір. Нехай карнавальність і багатоликість, якою Dakh Daughters завоювали собі перших шанувальників ще за часів пісні "Рози/Донбас", відійшли у минуле, зате послання, яке несуть нам дівчата, стає все більш і більш виразним. Основна думка, як не дивно, дуже світла і позитивна. Вона виражена у тексті тієї самої найменш похмурої пісні, винесеної в епіграф: "ти і я, ми всі дихаємо повітрям". Ми з вами одне ціле, кажуть своєю музикою Dakh Daughters, а отже нам набагато простіше знайти причину любити один одного, ніж ненавидіти. Дуже хочеться тут з ними погодитися.

Своїм другим альбомом дівчата з Dakh Daughters показали нам, що вони рухаються вперед не тільки як турова музична одиниця – літаком і автобусом, але і в розумінні самих себе як творчого організму. Не схоже, що вони збираються на цьому етапі зупинятися, а отже нам з вами ще належить побачити їх подальші метаморфози. Не знаю, як ви, а я впевнений, що дівчата не підведуть.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Dakh Daughters у соцмережах:

https://dakhdaughters.com/
https://soundcloud.com/dakhdaughters
https://www.facebook.com/DakhDaughters
https://www.youtube.com/dakhdaughters
https://vk.com/dakhdaughters