Electric Pussy – Heroin (2018)

Інформації про гурт Electric Pussy геть мало: на їх сторінці у bandcamp немає посилань на їх соціальні мережі, а на Metal Archives пишуть що вони дуо, але дають посилання на фейсбук, youtube та soundcloud іншого, наразі неактивного гурту зі США - Electic Pussy Cult. Тому маємо, що маємо. Утім, не дивно, що гурт не дуже публічний, беручи до уваги його назву, найменування альбому чи обкладинку.

Альбом "Heroin" випустили у травні 2018 року власними силами гурту, послухати його можна на bandcamp, там же його можна і купити у цифровому форматі або на DIY CDr. Це вже другий реліз гурту, дебютник з однойменною назвою "Electric Pussy", так само як і "Heroin", містив чотири треки та оголену модель на обкладинці.

Починається альбом з треку "Satan" тривалістю понад 13 хвилин, у якому барабани вступають аж на четвертій хвилині композиції. До цього усі 4 хвилини сира гітара починає готувати слухача до цього релізу, ніби запитуючи "Ти справді цього хочеш?". Після повільної розкачки на треці з’являється вокал, який гурт відсунув на дальній план, імовірно, для більш гіпнотичного саунду. Закінчується трек сильною шумовою хвилею, вхід завершено, далі - тріп.

Кавер на Led Zeppelin звучить набагато менш кольорово, ніж оригінал, і служить таким собі мостиком, що веде нас до треків "Heroin" та "Last Trip". Шану дідусям віддали, можна і найцікавіші пісні альбому виставляти. "Heroin" та "Last Trip" через басову партію починають нагадувати саундтрек до якоїсь гри, зокрема, згадується серія South Park, але версія черкаської команди мені подобається більше. Саме у цих двох треках Electric Pussy вібрує найсильніше.

Отже, так, гурт звучить трішки розбовтано, сиро, використовуючи при цьому всі жанрові стереотипи, запроваджені такими гуртами як Electric Wizard. Однак фанатам stoner doom такого формату може не вистачити в Electric Pussy саме тих потужних рифів, що характерні для стилю і заповнюють собою весь простір і характерні як для стилю так і для попереднього релізу  гурту, де їх було вдосталь.

У цьому ж альбомі, на відміну від попередника, немає тої гнітючої атмосфери й окультної темряви. "Heroin" звучить більш шизофренічно і, порівнюючи з альбомом 2016 року, менш цілісно, скоріше як демо. Проте, як мінімум, трек "Heroin" і справді засідає у голові. І чим більше разів послухаєш, тим сильніше. І я зрозумів що, він трохи нагадує Sleep – Dragonaught, що теж досить непогано, але замало для doom альбому 2018 року.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua