Këkht Aräkh — Pale Swordsman (2021)

Через два роки після випуску дебютного альбому, один із найяскравіших нових проєктів української блек метал сцени Këkht Aräkh, презентує новий повноформатний альбом "Pale Swordsman". Розберімося, як автор впорався з покладеними на нього вантажем очікувань та вимог.

У 2019-му Këkht Aräkh настільки несподівано увірвався й зайняв місце серед плеяди перспективних команд, що нову роботу від нього очікували. Дуже сильно. Найголовніше питання, яке виникало — чи зуміє він грамотно розпорядиться виданими кредитом довіри від слухачів і чи не втопиться у самокопіюванні.

За словами автора, на першому альбомі був величезний вплив Darkthrone, а от "Pale Swordsman" — це рух в сторону Burzum. Від себе додам, що Burzum тут часів "Hvis lyset tar oss" і "Filosofem". Якщо "Night & Love"  — це альбом, де автор тільки промацував баланс між агресією й мелодійністю, то тут він остаточно прийшов до нього.

Якісна ностальгія за першою половиною 90-х, яка у 2021 році не виглядає й не звучить, немов архаїзм, не викликає здавлений сміх від корпспейнта та лоу-файного/сирого звуку.

У raw сегменті є якась "мода" на недружній, агресивний саунд, який служить бар’єром та непідготовленого слухача відштовхує. Тут цей сирий звук настільки гармонійно звучить, немов у автора є або телепорт у пору перших, класичних записів другої хвилі, або нарочито нема інструментарію, щоби робити чистіший звук. Цей raw не ріже вухо, це не блекгейзовий зефір, але цілком собі орієнтир для занурення у щось більш екстремальне.

Що мені подобається найбільше в роботі — її полярність, яка є головною ознакою того, що матеріал чіпляє, як не крути. Він просто не може пройти повз слухача або не лишити після себе нічого.
Як приклад, на rateyourmusic в альбому середній бал 3,43 на основі 640+ відгуків, тоді як оцінок в одну або п’ять зірок вкрай мало. Це свідчить про те, що реліз не є ані цілковитим шедевром, ані повністю провальним, та й безликим назвати його неможливо. Коли робота не проходить повз, не покривається схвальними відгуками із кожного рота і викликає тільки гарячі обговорення та суперечки, це доводить, що композитору вдалося зачепити аудиторію.

Наприклад, серед відгуків мені найбільше сподобався коментар про те, що цей альбом чекали з 1993 року, настільки позачасовим він здається. Деякі коментатори впадали у крайності та називали LP гарним аніме-оупенінгом, або ж взагалі охрещували My dying bride black metal. До слова, про впливи й асоціації: якщо в дебютнику вони варіювалися від Judas Iscariot до Nehëmah, то тут кордони значно розширилися — від французьких команд на кшталт Nuit Noire і Murmuüre до більш експериментальних як-от Fluisteraars, Mamaleek і навіть Agalloch. 

Лірично альбом продовжує малювати готичні картини таких же готичних класиків, від Брема Стокера до Едгара Аллана По. У "Pale Swordsman" головний персонаж — безсмертний вампір, який жадає позбутися від прокляття безсмертя. У якийсь момент він закохується, але жага крові бере своє. Кліше, але в контексті оповіді про нескінченну низку повторюваних днів виглядає як доречне рішення.

Епілог

Crying Orc наважився вчергове ступити у нетрі, які всередині жанру завжди викликають косі погляди — сирий блек вважається завчасно невдалим рішенням, адже "як тоді" вже не вийде, а навмисна примітивність у сонграйтингу та записі, як багато хто вважає, тільки видає композиторську скутість. Але це не про героя рецензії.

Orc зробив чудовий альбом у 2021 році, який не гріх було випустити й у 1993-му. Меланхолія й депресія тут служать доповненням цілісної картини, але аж ніяк не основним рушієм. Істерія та крики — це не селфхарм, це безвихідь у всьому. Ти не помреш фізично від прослуховування, але розділиш переживання з ліричним героєм, бо віриш — вони завуальовано списані з реальної людини.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Këkht Aräkh — миколаївський ванмен блек-метал проєкт, заснований у 2018 році. Дискографія нараховує демо, сингл та два повноформатні альбоми. Засновником проєкту є музикант Crying Orc, колишній ударник миколаївського постблек гурту Cuckoo's Nest.

Këkht Aräkh у соцмережах:

https://kekhtarakh.bandcamp.com/
https://www.instagram.com/kekht_arakh/
https://www.facebook.com/kekhtarakh