КОЛО – Етносфера (2017)

Харківський музичний проект КОЛО – це неординарний підхід до українського фолку, втілений за допомогою еклектичного синтезування української традиційної мелодики із сучасною електронною музикою. Заснований влітку 2003 року, мультиінструменталістом та композитором Владиславом Редькіним (більш відомим під псевдонімом Munruthel), проект задумувався як такий собі інтелектуальний pop folk розрахований на широке коло слухачів. Дебютний альбом, що побачив світ у 2005 році, являв собою яскраву та незвичайну суміш прадавніх українських музичних та естетичних традицій із world music та folk ambient’ом. І ось, через 12 років, 20 березня 2017 року, у день Весняного Рівнодення у проекту КОЛО виходить другий у дискографії альбом, що має назву Етносфера. Зберігаючи та примножуючи всі чесноти дебютної платівки, Етносфера остаточно розмиває будь-які умовні жанрово-стилістичні межі і попри легкість сприйняття матеріалу вже ніяким чином не підпадає під тег «pop». 

Етносфера немов та лялька-мотанка – поверх електронної основи шар за шаром накладені незчисленні клаптики музичних тканин найрізноманітніших відтінків та забарвлень, котрі в свою чергу оповиті вокальними та текстовими нитками, в результаті чого ми маємо не просто «черговий реліз», а дещо метафізично-сакральне, що матеріалізувалося у вигляді музичного альбому. Живі народні інструменти; жива rock’ова ритм-секція та «важкі гітари»; три вокалістки та вокаліст, котрі володіють різними вокальними техніками; дитячий хор; все ті ж що і на дебютнику експерименти із world music та folk ambient’ом, – це все не якась-там мішанина всього на купу, а грамотно розподілений музичний матеріал, підкріплений сильною лірикою та розкішним візуальним оформленням. Загальний емоційний настрій альбому забарвлений у переважно по-весняному теплі емоційні відтінки, – і навіть наповнена крижаним подихом зими інструментальна композиція «Сніговій», попри свою промовисту назву, навіює виключно лагідні казкові асоціації. Проте, на Етносфері знайшлось місце і для актуальних, сумних та геть не веселих тем. Так наприклад, покладена на трагічний народний текст, композиція під назвою «Не Кажи» здатна посіяти на душі смуток та меланхолію. Але особливо закарбовується в душу неймовірно глибока та потужна – «Земле моя». Від сильного академічного жіночого вокалу та не менш сильної ліричної складової, – що оповідає про всім відомі останні події, котрі випали останнім часом на долю нашої багатостраждальної Неньки, – у жилах стигне кров, а по шкірі бігають мурашки. 

І аби враження від Етносфери були максимально повними обов’язково необхідно ознайомитися із офіційним відеокліпом на композицію «Серце в Житах», сюжет котрого оповідає традиційну для українського фольклору історію про зустріч звичайної жінки із русалкою, та подальше перетворення жінки на русалку. А також – із однойменним до назви альбому lyric-video, що являє собою анімацію пейзажів авторських фотографій Владислава Редькіна та робіт відомого українського митця – Олега Шупляка (роботи котрого були також використані у якості оформлення альбому). 

Отже, в сухому підсумку ми маємо стилістично різноманітний, концептуально продуманий, багатогранний альбом, що належить до тієї категорії монументальних музичних творів, чесноти котрих практично неможливо адекватно висвітлити за допомогою літературних засобів, як неможливо описати всю неосяжну велич Карпат чи незбагненну чаруючу красу Синевиру. 

КОЛО у соц.мережах:

— вк: https://vk.com/munruthel_official

— fb: https://www.facebook.com/MunruthelBand/