Sectorial - VYR (2018)

На 15-му (за офіційними даними, 12-му) році існування, гурт Sectorial зробив зиму ще холоднішою, втім, лиш розбурхавши бажання їхати кудись далі від електричного світла і бетонно-механічного мислення. Це все сталося завдяки третьому повноформатному альбому "VYR", що вийшов наприкінці осені на лейблі Noizr Prods.

Раптом, потік дещо абстрактного українського фолку "The Observer" поєднується зі стрімким металічним потоком "Exodus of Winter": так кожним звуком з’являється "VYR". Ця люта, проте, мелодійна суміш пронизує весь альбом і стає саундтреком до того, як під час останньої найлютішої зимової хуртовини ти наче потрапив у вир, але не потонув, а несешся серед роздумів, спогадів та сподівань. Але він не вбиває, показуючи тобі лиш те, на що не звертаєш уваги, відволікаючи від щоденних егоїстичних роздумів.

Природа України надихала, надихає і буде надихати ще багато метал гуртів. Утім, любов до краси лісів, полів, гір, степів та чистих вод поєднана з відразою до певних соціальних явищ, що базуються на обмеженості людської свідомості та зацикленості на своєму его. У цілому, тексти стали вже куди більш поетичними, серйознішими та набагато менш наївними, на відміну від попередніх релізів, сповнених грайндкорового максималізму. Не оминули увагою хлопці тему нинішньої війни, нагадавши, що скоро "The Last Tower Will Fall" (Остання Башта Паде).

Різні флояри та доволі раптовий чистий спів додають до себе неймовірно люті та стрімкі металічні рифи, приправлені нищівними та високотехнічними партіями ударних. Здебільшого ж у треках лунає злющий вокал, десь на межі гроулу та харшу, що нагадує про український блек-метал і, ті самі, грайндкорові корені. І дика суміш усього цього робить вир ще чорнішим, ширшим та стрімкішим, а альбом цікавішим для все вибагливішого українського слухача.

Міні-інтерв'ю. Sectorial: Ми все ще вибагливі до себе та реалізації своїх задумів

Експерименти з використанням етнічних інструментів у хлопців почалися ще на дебютному альбомі "Erase And Reborn The Humanity". Проте, більша частина матеріалу мала дух металізованого грайндкору з дуже гостросоціальними текстами, як на ЕР "Controlled Insanе", аніж blackened death, що вже надійно укорінився на "We Are The Titan’s Rising Ashes". У скороченій версії назви цього альбому, тобто "W.A.T.R.A.", як в музиці, так і текстах, дедалі більше простежуватиметься тяжіння до використання етнічних образів.

До композиційних умінь гурту питань немає вже дуже давно. Але у даному випадку немає до чого докопатися взагалі, окрім, хіба що, трохи задовгого таймінгу. Концепт відтворення композицій побудовано на назві, і воно так і діє через надзвичайно об’ємний хуртовинний звук інструментів. Правильно та оригінально сформовані структури, де окрім суміші чорнодезу і фолку іноді можна почути думові мотиви, наприклад у треку "Millstone" чи певною мірою пост-метальні — у "Morning Gleam".

Щодо арту надав коментар Іван Burz Козакевич, вокаліст гурту:

"Чіткого бачення 100% облоги на момент запису у нас не було, були шматки образів, з яких ми мали зібрати повну картину. Але ми іноді маємо підхід до таких справ у вигляді — є людина, якій довіряємо і яка не чула наш матеріал новий, тож ми даємо демку, тексти, деякі ідеї — і чекаємо на результат, бо коли ти варишся в тому увесь час то починаєш ходити по колу і свіжий погляд збоку є як ковток повітря у "запуканій общазі". І це спрацювало: третій альбом, три уробороси, закручені самі й між собою — все склалося у величезну петлю всесвіту, й минуле, й сьогодення, і майбутнє".

Власне, обкладинка дуже сильно підкреслює атмосферу і концепт. Більшу частину малюнку займає потрійний змій Уроборос, що й одночасно утворює три вири. Робота, насправді, справляє більш ніж гнітюче враження, якщо сприймати її не лише як естетичний додаток до музикального наповнення. Автором виступила художниця і фотограф Літа Ахметова.

Запис, зведення і мастеринг були проведені людиною, що ховається під псевдонімом Warkhoros на Tyrant Studio. Кожен інструмент гармонійно і професійно поєднано з іншим у міксі, все наче за спеціальною формулою виготовлення якісного блек-металу. Треба віддати майстру належне за загальний звуковий малюнок, читайте, за створення цієї самої щільної хуртовинності.

Узагальнюючи все, що сказано вище, не виникає сумнівів, що альбом вже є культовим для українського металу. Поєднання арту та композицій, звуку та технічності музикантів, колориту промо відео, знятого на трек "The Observer" — все на користь цих аргументів. Слухаючи такі альбоми, хочеться сподіватися, що доля українського металу залежатиме від послідовників саме такого підходу до творення, який притаманний Sectorial. І хочеться вірити, що рецензія на четвертий повноформат цього гурту буде ще позитивнішою, ніж на "VYR".

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Sectorial у соцмережах:

https://sectorial.bandcamp.com
https://www.facebook.com/sectorialUA