Кастом проти торгових марок, або як українські музиканти використовують саморобні інструменти

Нехай ця стаття почнеться зі слів подяки. Не було б DIY, не було б цього матеріалу, не було б Джека Уайта, не було б, з чого починати цей текст, не було б блюзу та джазу, не було б цієї історії.

Отже, ще давно, коли тільки феномен The White Stripes став поширюватися світом, багато відомих та не дуже музикантів були шоковані тим, що гітарист дуету використовує якісь noname інструменти. Деякі з них і справді були схожі на весло, або гітару "Урал", але могли звучати так, як жоден із розкручених струнних аналогів.

По суті Джек Уайт у свій час популяризував прецедент, що не тільки розкручені торгові марки можуть грати. Частково або повністю він використовував саморобні речі, або інструменти зовсім невідомих виробників... І тут нам потрібно визначитися, що таке кастом насправді та де його межі.

Визначення "custom" з англійської дослівно перекладається "зроблений на замовлення". Тож це поняття у плані музичних інструментів може стосуватися якогось оригінального ексклюзиву, чогось індивідуального. Але чи можна назвати маленьку мануфактуру кастомом? Чи можна назвати серію саморобних інструментів, які колись заміняли, наприклад, гітару або банджо, теж кастомними? Вони ж спочатку були унікальними, а потім вже отримали певні стандарти, за якими люди почали  своїми руками  робити щось подібне маленькими тиражами. Нам здається, що якусь мануфактуру, а не тільки особу-виробника, можна сміливо віднести до обговорюваного визначення. Хоча б у цьому матеріалі. Решту, хай вирішує експертиза.

Фото SONY PICTURES CLASSICS

В Україні є декілька мануфактур або навіть фабрик, які виробляють ексклюзивні музичні інструмент та обладнання. До цього переліку входять гітари, укулеле, барабани та перкусія, електронне обладнання та експериментальні незвичні інструменти тощо. Щоб уникнути необґрунтованої реклами, ми абстрагувались від назв виробників і вирішили тільки озвучити список виробів, які можуть видавати звук.

Є ще один цікавий нюанс — це гурти, які грають на DIY-виробах. До одного з таких, мабуть, поки унікального на всю країну, належить Alcohol Ukulele з Харкова. Колектив грає алко-панк за допомогою різноманітного набору саморобних та ТМ (читай Trade Mark) інструментів. Їм є що сказати не тільки піснями, а ще й розповісти про свій досвід гри та виробництва кастому.

Ми зустрілися з лідером бенду Юреком Якубовим на студії, де гурт базується. Спочатку була ідея зробити простий фоторепортаж та невеличке інтерв’ю з коментарями та поясненнями, але світлини не послухаєш під алко, або читаючи цей текст, точно. І спілкування перетворилося на відеосюжет. Далі ви дізнаєтесь про те, що таке тазобас/washtub bass, canjo, diddley bow, skateboard lap steel, електроукулеле, скільки коштує зробити кастом та чи може він бути дорогим.

Для тих, у кого немає бажання або можливості дивитись відео, ми приводимо короткий зміст інтерв’ю.

- Чому ви використовуєте кастомні інструменти?

Юрек Якубов: Історія почалася з тазобаса і, як це було в 1910—1920 роки в афроамериканців, у нас не було грошей на контрабас, але ми знали як з цим упоратись. Грали з ним достатньо довго, потім вирішили спробувати з іншими такими інструментами. Це абсолютно фінансова історія.
Тут бюджети в інструментів 3 гривні, 90 гривень, а в наші часи — це хороша підтримка для музиканта.

- Де можна використовувати кастом окрім алко-панку?

Ю.Я.: Все залежить від майстерності музиканта. Принаймні я абсолютно адекватно уявляю собі тазобас з симфонічним оркестром, і це може бути круто. Треба знати, як все це використовувати.

- Як називаються усі ці речі біля тебе?

Ю.Я.: Тазобас або washtub bass - американські традиції, ця штука називається canjo — це банджо з консервної банки, це diddley bow, а оця прекрасна штука, яку ми запустимо найближчим часом, — назву доведеться придумати... це skateboard lap steel (гавайська гітара зі скейтборду).

- Ви самостійно вигадуєте назви для інструментів?

Ю.Я.: Більшість - абсолютно традиційні штуки.

- Ваші інструменти - це DIY-проект чи якась інша ініціатива?

Ю.Я.: У мене періодично замовляють інструменти. Я думаю цю тенденцію розширювати, буде така кастомна марка під назвою G&P, себто “Гімно та Палки”. Концепція така, що інструмент має складатися з речей, які мають власну історію, тоді він трушно звучить.

Це культурна ініціатива, я б сказав так. Дуже хочеться, щоб був такий прошарок музикантів, які вважають, що навіть без педалборда та мідіконтролера можна зіграти хорошу музику, і знають, як це зробити.

Заробляти на таких штуках немає сенсу абсолютно, але цікаво їх розповсюджувати.

-  Ваш кастом проти великих ТМ?

Ю.Я.: Абсолютно нє — дуже любимо Trade Marks. У мене собаку звати Гібсон. З укулеле на наших широтах трохи важко, бо це здебільшого ноунейми китайські, але ми намагаємось купувати брендові інструменти. Це абсолютно не протиставлення, це гармонійне співіснування саморобних і фабричних інструментів.

Neformat: Так, а чого тоді більше у вашій музиці?

Ю.Я.: Алкоголю)

- А у плані саунду?

Ю.Я.: Укулеле, ми намагаємось все ж таки більше зберігати акцент на них, бо ми Alcohol Ukulele.

- У вас є DIY-uculele?

Ю.Я.: Вже на шляху до нас. Я сам його роблю, найближчим часом буде чотириструнний слайдовий укулеле. До нормальних ладових інструментів ми теж спробуємо дійти.

В Україні укулеле не так багато виробляють. Все, що я знаю, це у Чернігові одна ініціатива і, по-моєму, ще ті люди у Києві, котрі роблять мажорні гітари за багато бабла.

- Скільки ще існує подібних до вас мануфактур та бендів?

Ю.Я.: Я знаю про існування декількох людей в Україні, які займаються diddley bow та cigar box і тому подібними інструментами. Чесно кажучи, не виходили на зв’язок, ні ми, ні вони. Це взагалі така історія в межах кварталу. Це не те, що може скласти якусь всесвітню мережу дідлібоїстів або тазобасистів, це local story.

Neformat: Яке походження у цього електроукулеле?

Ю.Я.: Штатівсько-корейський ноунейм, яким ми вже давно користуємось. Називається Warson.

- Україна таке зможе зробити?

Ю.Я.: Та чому б ні, гітари ж роблять. Просто попит невеликий. Укулеле багато хто використовує у якості приправи, а от укулеле-бендів окрім нас я не знаю.

- Чи можна назвати ваш гурт унікальним у контексті всього світу?

Ю.Я.: Та ні. Ясно, що у світі існує купа укулеле-бендів, це переважно солодкоголосі дівчатка з піснями про любов. Таких як ми - небагато, але є. Ми спілкуємося дуже тісно з австралійцями та новозеландцями, у них там дуже хороша укулеле-спільнота, і там якраз полюблять такий алко-панк.
А ще трошки Штатів, Канади та Чехії. Потрохи плануємо висуватись туди.

- Де золота середина використання кастому?

Ю.Я.: Так само можна питати, як виглядає золота середина застосування гобоя. Якщо він доречний, то так. Має бути хороша музика: якщо є хороша музика — все зашибісь, немає — чуваки, попрацюйте ще.

Тазобас

- Чи може кастом багато коштувати?

Ю.Я.: На заході є два типи інструментів, які можна продати за великі гроші. Перший — це інструменти максимально круто зроблені, як хороша майстрова гітара, наприклад. Фактично ми маємо розуміти, що це буде гітара у форм-факторі cigar box, diddley bo тощо. Бо це майстер з максимальним знанням технології, з нормальними навичками роботи, зі своїми відпрацьованими лекалами, з хорошою електронікою. Це може багато коштувати.

Друга категорія — це, власне, інструменти з історією. Або зовсім вінтажні штуки, тобто родом з тих самих 1920-1940-их, або мені простіше розповісти у чому справа на конкретному прикладі (бере у руки diddley bo). 

Це чемодан від мікроскопа з інституту мікробіології імені Мечникова у Харкові. Коли я був студентом, ми робили там на практиці й мене попросили викинути 100 штук таких чемоданів. Я забрав один собі, бо знав, що з нього щось вийде і за 15 років з нього вийшов інструмент.

У якості грифа виступає дрин, з яким мій братик бігав під Харківською обладміністрацією взимку-навесні 2013-2014 років.

Кобилка — це ключ від шифоньєра, за яким я спав у дитинстві. Кілки я знайшов на звалищі біля старої музичної школи у Чугуєві. Це ексцентрик від велосипеда наших польських друзів. І, власне, ще китайський звукознімач за 80 центів, у якості основного елемента звучання.

Ця штука, попри те, як вона виглядає, має стільки приватної історії, що  так чи інакше буде звучати автентично. Якщо ти будеш навмисно купувати ручку для лопати та пиляти з неї гриф — не тру! Отакі штуки можуть коштувати якихось нормальних грошей.

- Що ти мрієш зібрати власноруч?

Ю.Я.: Я дуже хочу зібрати дерев’яний свистковий орган на базі міху від акордеона і, власне, саморобних трубок зі свистками. Буду намагатись зробити так, щоб це можна було його носити на собі. Тобто це має бути якась заплічна штука з трубками й клавіатурою, а міхи під ноги.

- Який найбільш незвичний кастом ти бачив?

Ю.Я.: Чесно кажучи, не знаю. Я так довго ковирявся у цих кастомних інструментах, що... Дуже хороша штука, яка вже переросла у масове виробництво, називається Farmer Foot Drum. Це майже повна ударна установка, яка керується виключно ногами, платформа для вуличного музиканта.

Ще є дуже хороші штуки з пластиковими водогінними трубами. Більш, не знаю — все таке "смачне".

- З ким ви хотіли б зіграти?

Ю.Я.: Ми взагалі з усіма хотіли би зробити щось спільне. За певними виключеннями: російська музика в Росії та пост-російська в Україні.

Має бути висновок з порівняннями, але його потрібно шукати у бесіді, бо нам поки не має чого додати. Для того, хто бажає пірнути у світ кастому та ТМ базисна інструкція тут надана. А далі... подивимось на розвиток обох індустрій в Україні. Може бути й так, що кастом стане лідером продажів та використання, або українські музиканти почнуть використовувати виключно рідну електроніку, бо так робить згаданий вище Джек Уайт.

Відео Олександра Poison Нечая та гурту
Фото з офіційної сторінки гурту