Музика з книг: Джон Кінг - Скінхеди
Ця публікація - експериментальна. Вона торкається пісень, згаданих у книзі, і поєднує тим самим дві чудові речі - літературу та музику. Якщо вам сподобається, ми продовжимо робити щось подібне)
Отже, я почитала книгу "Скінхеди" Джона Кінга, де була згадана купа пісень, чи просто назв гуртів, і багато з них я точно не чула, а послухати, в принципі, хотілося усе. Мені завжди подобалося отак "випадково" знаходити щось нове) На улюбленому Google Music я, на жаль, не знайшла відповідного плейлиста і взялася його робити. Виявилося, що це досить занудне і повільне заняття, тому я просто мусила поділитися результатом з ширшим колом слухачів, аби це було не дарма.
"Останній роман Джона Кінга описує майже сорок років розвитку британської культури. Скінхеди не зникли; їх стиль увійшов в мейнстрім, їх музика була визнана і заново відкрита, а самі хлопці продовжили свою традицію порушників порядку. Розкриваючи всі громадські страхи та упередження, скіни демонструють нам групу справді людяних героїв, якими рухають пристрасть, благородство і культура, якій вони віддані", - саме таку анотацію ви знайдете у більшості інтернет-магазинів та й на самій книзі.
Джон Кінг розповідає нам про три покоління однієї родини. Це Террі Інгліш, один з перших скінхедів, фанат ска та директор фірми таксі; Психований Рей, скін від стріт-панку і футбольний фанат; та Лол, син Террі, п'ятнадцятирічний хлопчик, який тільки відкриває для себе дорослий світ.
Автор примудрився в одній книзі не лише розповісти нам цікаві історії життя цих трьох ключових героїв, так що до кінця справді переживаєш за них, хоча б за того ж Террі, але й присвятити цілі розділи їхнім вподобанням: футболу, книгам, музиці, політиці. Джон Кінг дуже уважний до деталей, і, звичайно, музики у книзі дуже багато, а ще ж є великі зноски та пояснення майже до всіх згаданих імен, треків та лейблів.
Я намагалася максимально охопити усю згадану в книзі музику. Перш за все, додала пісні, назви яких згадуються у книзі. Далі дивилася на просто назви гуртів чи імена виконавців і включила у плейлист хоча б один їх відомий хіт. Таким чином, думаю, охоплено десь 90% музичних згадок книги. Решта — те, що я могла пропустити, або з певних причин не змогла додати до плейлиста.
Ну й окремо варто написати про збірки "Tighten up vol 1,2" (1969) лейблу Trojan Records, згадані у книзі, які я не стала повністю включати до плейлиста, але які можна знайти та послухати на Youtube, наприклад.
 |
Google Music |
Наступний крок для мене — обрати гурти, які найбільше сподобалися і слухати вже окремо їх альбоми. Старий спосіб, але приємні сюрпризи гарантовані. А як ви шукаєте "нову" музику у 2019-му?)
