Weekly Digest 27 січня - 2 лютого
На цьому тижні аж два цікаві спліти за участі Panopticon: в одному black metal, а в іншому — dark folk та americana; агресивний та інтенсивний blackned hardcore/powerviolence гурту Leeched, дебютний альбом шведів Reaper, що вшановують першу хвилю black metal та d-beat. А також австралійський поп-панк і норвезький припанкований поп, hardcore, deathcore і мелодійний doom.
Aerial Ruin / Panopticon — Split LP
Дуже красива та сумна акустична музика. Починається спліт п’ятьма dark folk композиціями Aerial Ruin і слухача одразу охоплює всепоглинаюча журба. Під таку музику хочеться сидіти на березі річки, дивитися за течією, чути шепіт вітру, відчуваючи клубок у горлі. Лише завдяки гітарі та голосу можна досягти неймовірного ефекту. Друга частина спліту — Panopticon, проєкт, що відомий своїм atmospheric black metal, продовжує не металом, а американою. Тут вже і скрипка плаче, і більш блюзові гітарні програші. Загалом, чудовий альбом, щоб сумувати.
Deathwhite — Grave Image
Другий повноформатний альбом колективу, майже п’ятдесят хвилин мелодичного doom metal, емоційного, готичного, звичайно ж, про життя та смерть.
bandcamp | spotify | google music | apple music | deezer
Dune Rats — Hurry Up And Wait
Австралійські укурки, лузери та любителі повеселитися Dune Rats повертаються з третім альбомом у дискографії, на якому, насправді, все як завжди: поп-панк від чуваків за тридцять про те, як все ще жити підлітковою мрією нічогонероблення та спання у мікроавтобусі від вечірки до вечірки.
spotify | google music | apple music | deezer
End It — One Way Track
Вмикаєш і одразу Cro-Mags та Maximum Penalty згадуються. End It родом з Балтимора, міста, яке дало хардкор-сцені такі гурти як Trapped Under Ice, Turnstile та Angel Du$t, і вони, як і майже кожен хардкор-гурт, обіцяють "повернути ненависть ризик та агресію в хардкор". Мій особистий хайлайт цього 5-хвилинного EP – це вступ до треку "Lifer".
Leeched — To Dull The Blades Of Your Abuse
Гарний powerviolence/blackned hardcore – це коли з перших секунд починає стискати груди, бракує повітря та стає затісно навіть у чистому полі. Leeched з Манчестеру роблять саме так. Стіна звуку, дика злість та роздратування. А індустріальні вставки можуть нагадати час, коли Code Orange були ще не новим нью-металом, а важчими Code Orange Kids.
bandcamp | spotify | google music | apple music | deezer
Lordi – Killection
Пам’ятаєте цих фінських переможців сумнівного музичного конкурсу? Звичайно, пам’ятаєте. З того часу Lordi встигли випустити ще 6(!) альбомів, роблячи "Killection" десятим лонгплеєм у дискографії гурту. Lordi досі у формі та в костюмах, грають radio-friendly рок на монструозну тематику, жартуючи та плюючись кров’ю. Є на цьому альбомі й цікаві гості, так для Lordi одну з пісень написали Jean Beauvoir (Plasmatics) та Paul Stanley (Kiss)
spotify | google music | apple music | deezer
Lorna Shore – Immortal
"Immortal" мав стати важливим альбомом у кар’єрі дезкорщиків Lorna Shore, це їх перший альбом на лейблі Century Media, також у гурту був запланований тур Азією та Європою на його підтримку. Але через те, що вокаліст, з яким команда записала цей альбом, виявився, м`яко кажучи, не рольовою моделлю (звинувачення від кількох жінок у sexual abuse, використання неполіткоректної лексики (n-word) та інше), гурт розпрощався з ним. Зараз Lorna Shore планує продовжувати кар’єру та все-таки відправитися у тур Європою, але вже з новим вокалістом. Альбом же вийшов досить непоганим, а мораль така: не роби шкоди і не зруйнуєш кар’єру.
spotify | google music | apple music | deezer
Nechochwen / Panopticon — Split LP
Ще один спліт за участі Panopticon на цьому тижні. Спліт починається з фолькового блек металу від гурту Nechochwen, чотири треки якого підводять до 20-хвилинного фінального атмосферного black metal епосу від Panopticon.
Sløtface - Sorry For The late Reply
Sløtface (вимовляється як Slutface) — це приємний на слух, дуже поп, проте все ще досить панк, female-fronted гурт з Норвегії. Їхній дебютний альбом зібрав схвальні відгуки критиків, їхній трек отримав шматочок уваги в нетфліксівському "Sex Education". Воно й не дивно, на відміну від вищезгаданих Dune Rats, що паразитують на шаблонах жанру, Sløtface співають цікаво і про розбите серце (так що це не звучить як намотування шмарклів на кулак) і можуть надихати тих, хто обрав або змушений був обрати мігрантську долю, поєднуючи політичне з особистим легко та невимушено.
spotify | google music | apple music | deezer
Reaper — Unholy Nordic Noise
Дебютний альбом шведських богохульників з досить неоригінальною назвою Reaper. Хоча, в цілому, у назви ці хлопці вміють, їхнє демо, наприклад, називалося "Ravenous Storm Of Piss", а назва дебютника "Unholy Nordic Noise" чітко передає те, що можна очікувати від прослуховування. Ніякого пафосу, яким часто страждає black metal, а лише брязкіт ланцюгів, пекельне полум’я та черепи ворогів під ді-біт та пошана до більш панкової першої хвилі black metal. Минулого року таке ж задоволення викликали Devil Master.
Усі тижневі підбірки релізів можна подивитися тут: https://www.neformat.com.ua/rubrika/weekly-digest
