Артем Бемба випустив концептуальний альбом
Львівський музикант днями випустив перший концептуальний альбом "The Traveler". Робота над ним велася ще з 2013 року.
Ми розпитали Артема Бембу про те, чому робота над релізом тривала цілих 7 років та як можна втілити ще дитячі ідеї у дорослій творчості.
— Як довго ви готували цей альбом та чому?
— "The Traveler", поруч з моїм наступним альбомом, який вийде влітку, — це платівка, над якою я працював рекордно довго, адже почав я її записувати ще у 2013 році. Традиційно працював над матеріалом у місті Львові та селі Міженець. Перша фаза роботи припала на 2013-2014 рік. У цей період я створив п’ять основних композицій (без "Коронації" та "Передчуття"). Першою я придумав та записав, як не дивно, першу пісню альбому "Час Прибуття". Трек "Передчуття" спочатку мав бути повноцінним довгим треком, однак більшість частинок "розійшлися" по інших піснях і навіть по інших гуртах і я його відклав у шухляду.
Роботу над платівкою я відновив аж у 2016 році з написання текстів, оскільки я завжди спочатку створюю всю музику, а вже потім пишу тексти, так вже склалося. Я повністю замінив усі барабанні партії, використавши нові, якісніші семпли, а також вирішив застосувати синтетичний бас, який більш органічно вписувався у текстуру мелодій. Також у 2016-2017 році я записав пісню "Коронація". Існує ще 5-хвилинна її версія, з партіями синтезаторів та органно-синтезаторним соло всередині. Колись, можливо, я її оприлюдню.
На етапі зведення та мастерингу, який пройшов доволі легко, я додав у треклист коротенький інструментальний шматок "Передчуття", який дуже шкода стало залишати у шухляді.
— У Фейсбуці можна почитати детальну історію до кожного треку, але чи могли б ви коротко переповісти концепцію релізу?
— На планеті існує мігруючий архіпелаг Реа зі своєю власною державою Солонерією, на який дуже важко потрапити. Мешканці архіпелагу відзначаються унікальною довговічністю. Їхній середній вік становить, у середньому, 300 років. Наш головний герой – 140-річний виходець із цього архіпелагу, який вперше прибуває в Україну, знайомиться із сімома людьми та розказує їм сім різних історій, пов’язаних зі своїм світом. Головний герой безслідно зникає увечері того ж дня.
Одна розумна людина порадила мені завжди окрім самого альбому створювати якийсь контент пов’язаний із ним, якусь історію, легенду. Ідея мені дуже сподобалася. З іншого боку, я завжди марив концептуальним альбомом і вирішив, що ця платівка нарешті буде у мене такою. Самі тексти пісень не пов’язані між собою. Їх я написав уже, коли вся музика була готова, проте концепції ще не було. Цікавий нюанс — текст до "Коронації" я придумав, коли їхав у страшенно переповненій маршрутці. Уся концепція виросла із тексту першого треку, а точніше із фрази "Я із тих, хто живе по сто століть…". Так з’явилася історія про головного героя, який об’єднав собою усі треки. Залишилося придумати, звідки він походить, і тут в хід пішла моя велика любов до наукової фантастики, альтернативної історії та псевдо документалістики. Створювати увесь цей світ та біографію головного героя було дуже весело.
Назву "Солонерія" (держава на мігруючих островах) я ношу у голові з раннього дитинства, коли я дуже захоплювався різними атласами. Так, одного разу мені наснилася карта неіснуючої частини землі, на якій була позначена держава Солонерія. І тільки у 2019 році я нарешті наважився витягти її з голови та використати у цьому альбомі.
— Ви самі зробили обкладинку?
— Так, у більшості випадків обкладинки я теж роблю сам. Робота над цією була довгою, болісною і важкою. Десь до 2016 року тимчасовим варіантом було фото, яке я врешті решт використав для обкладинки альбому "Agalma". Пізніше я помітив, що кожну пісню можна зобразити певним символом, і почав думати в цьому напрямку. Я хотів зробити щось на зразок герба, намалював кілька схематичних зарисовок, однак нічого путнього з цього не вийшло. Коли з’явилася ідея мігруючого архіпелагу, я планував зобразити на обкладинці вигаданий шматок карти, на якому зображені острови. Щось подібне я бачив колись на обкладинці альбому "Mediterranean Tales" гурті Triumvirat, однак зробити таку обкладинку теж виявилося доволі складно.
Закінчивши зведення і мастеринг я опустив руки та зробив компромісну обкладинку, використавши одне своє старе фото. На ньому лисий чоловік, повернутий спиною до глядача, дивиться на карту світу, прикріплену на стіні. Так я надіявся хоч якось зберегти зв'язок з концепцією альбому. Осяяння прийшло, як це часто буває, в останній момент, коли я вже готував альбом до публікації. Я сформував історію, розбив її на окремі частини, зробив графік публікації цих частин і раптом згадав свою найпершу ідею з символами. Спочатку мені вдалося знайти відповідні символи до кожної пісні. Я оформив їх у стилі старої типографії, що теж зблизило ці малюнки з концепцією довговічності. А потім я подумав – а що якщо спробувати нарешті сформувати з цих зображень своєрідний герб, так, як я хотів спочатку? І мені вийшло! Попри складний шлях я отримав саме таку обкладинку, як і задумав – герб, складений із символів кожного треку на альбомі.
— Коли й чи варто чекати на презентацію альбому?
— Коли ти граєш у трьох гуртах, один з яких ще й гастролює Європою, а крім того ще й працюєш на звичайній роботі, дуже важко виділити час ще й на репетиції сольного матеріалу. Тому наразі Артем Бемба — це тільки студійний (читай, домашній) проєкт. Не відкидаю можливості майбутніх живих виступів, проте зараз у планах таких не маю. Хоча, якщо від когось надійде якась пропозиція обіцяю задуматися.
Артем Бемба — львівський музикант, учасник гуртів Sealand Airlines та Sherpa The Tiger. У рамках сольної творчості минулого року випустив три повноформатні альбоми: "Hаrvest", "Games On A Tree" та "Agalma".
Почитати рецензію на Артем Бемба — Harvest (2019) можна за цим посиланням.
Артем Бемба у соцмережах:
https://artembemba.bandcamp.com/album/agalma
https://www.facebook.com/artembembamusic/
