sophistication. — pink flower (2019)

sophistication. - це one-woman проєкт, що базується у Києві. Його створила музикантка Софія Швагер, яка поєднує акустичну гітару та власний голос задля досягнення мінімалістичного та спокійного звучання. У 2019 році дівчина випустила міні-альбом "pink flower", про який і піде мова нижче. 

Гітарний фолк у його інтровертній іпостасі — не найпоширеніша, прямо скажемо, музика в Україні. Одразу згадується лише кілька імен — проєкт Ігоря Сидоренка Voida, проєкт Кості Почтаря Postman, проєкт Саші Буля Sasha Boole та ще двійко менш згадуваних, як Влад Гнатенко або Сергій Турович і його земля живих. Однак, або ці люди свідомо заморозили цю жилу творчості, або частково пішли в іншу, більш популярну стилістику, в рамках якої дещо легше знайти слухача. Все ж, якщо під фолком ми маємо на увазі Джеффа Баклі, Ніка Дрейка або хоча б вдумливо оформлений інді-фолк в дусі Еліота Сміта, то будь-які навіть віддалені відгомони їх в українській музиці — це вже невелика подія. Як мінімум через це, мені було б важко просто так пройти повз новий реліз sophistication.

Під словом sophistication. у нашому випадку ховається соло-проєкт Софії Швагер з Києва, літературознавиці й авторки статей про кіно, книги та музику. Зараз нас більше цікавлять не її статті, а пісні, проте любов Софії до текстів — характерна риса, яка стає одразу помітною при прослуховуванні. В анотації до "pink flower" вона описує цю роботу як її власну Одіссею, або ж "мрії, фантазії, музику після подорожей, між ними та замість них". Сама назва pink flower викликає асоціації з жіночим характером музики та, цілком можливо, авторкою так і було задумано: тексти представлених тут пісень, як і манера, у якій вони виконані, максимально намагаються підштовхнути нас до переживання глибоко жіночого буття і світовідчуття, що б це не значило. Всі ці історії — про жінок, і навіть слово "жінка" повторюється 9 разів протягом 5 коротких пісень.

Крім того, що Софія була помічена як запрошена вокалістка у Blooms Corda й електронному проєкті Heinali, це вже другий її реліз під ім'ям sophistication. Проте, перший альбом "looming" більше схожий на запис, який легко залишити без коментарів, дещо знизавши плечима. Звукова медитація з голосом і гітарою без видимих ​​змін в інтонації та ритмі за весь час — це, скоріше, запис для внутрішнього користування, в якому слухач буде, з великою ймовірністю, зайвим. Вже тут, втім, було помітно, що Софія приємно грає переборами, а ще у неї плавний і пронизливий голос, яким вона добре володіє і любить демонструвати це вміння.

У "pink flower" ми, усе ж, бачимо більш пісенний підхід, наявність структури та характерних вокалізів, схильних залишатися в голові після прослуховування. Мелодії акустичної гітари стали більш помітними, і кларнет в цьому відношенні теж виявився дуже доречним. Але від підходу до пісні, як до "медитації", Софія не відмовляється: у цьому сенсі ці літанії нагадують про творчість німецької діви Nico, якби Кріста Пеффген вживала щось легше, ніж героїн. Водночас, якби пісні на "pink flower" мали більш консервативну форму, то при такому виконанні вони б нагадували про роботи інді-співачки холодної вічності Марісси Надлер. Ну і поки що Софія не дуже намагається вразити нас хітами, але з такими піснями, як "copper", вона йде в правильному напрямку.

Якщо музично ці п'ять пісень пропонують нам крихкий спокій і стихійні сплески чуттєвого мелодизму, то з текстами все дещо більш вишукано. Кожна пісня відкриває перед нами історію з відкритим трактуванням: у "wooden swing" — історія про страх втрати на тлі історії гомерівської Пенелопи; в "mavi" — про подорожі та романтику; в "copper" — історія жінки, яка з великими труднощами мириться з власною природою; в "second century woman" – буквально історію жінки з давніх часів, яка звертається до слухача крізь вічність в німому екзистенційному питанні. Попри те, що автор, можливо, мав на увазі щось зовсім інше, спостерігати за цими історіями цікаво, так само, як і намагатися вгадати, що ж за ними ховається. Одне ясно — історії ці мають фантазійну природу і, як фантазії, вони працюють чудово.

Так для чого ж, власне, нам цей невеликий EP? Для спокою і задоволення, звичайно. Адже п'ять невеликих історій, розказаних співочим голосом — саме те, що потрібно для лікування одної-двох душевних ран. А якщо авторка на цьому шляху ще й зробила власну маленьку еволюцію душі — це перемога для всіх нас.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

sophistication. у соцмережах:

https://sophistication.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/sophisticationmusic/
https://soundcloud.com/sophisticationmusic