The Room Without Sun - From Sunrise In Madrid To Sunset In New York (2017)

Українська темна хвиля існує і це довели учасники гурту The Room Without Sun. Класичне пост-панкове звучання та ледь чутний вплив сінт-вейву поєднуються у гармонічному і місцями меланхолійному альбомі From Sunrise In Madrid To Sunset In New York (2017). Також варто виокремити похмурий вокал. 

Ось що пише учасник колективу на сторінці у соціальних мережах: «Отходя от различных экспериментов со звуком, я решил вернуться к пост-панковому звучанию с минимальным использованием электроники и большим количеством гитар. Этот релиз личная история всего пережитого в прошлом году.» 

Тут ми торкаємося особистих переживань та створеної деколи гірким і місцями болючим досвідом. Безнадія та душевна темрява звучать від першої до останньої пісні релізу. 

Слухаючи цей альбом, ми подорожуємо разом із переміщенням палючого сонця небесним простором від пекучого і невтомного Мадриду, до затуманеного Нью-Йорку.  Чи може це опис душевних станів, які так вдало ховаються під назвами сучасних мегаполісів? Хтозна як воно насправді, але звучить круто і це найголовніше.

Особисто мені пісня «Black Mirror» своїми затяжними співами та синтезаторними мелодіями місцями нагадує творчість легендарного австралійського колективу Dead Can Dance.  

Слухаючи трек «Hammerfist» одразу ж уяєвляється, як одягнувши свої темні окуляри та модну шкіряну куртку, гуляєш вузенькими вуличками Манчестеру або Ліверпулю.

Взагалі кожна із пісень альбому має чітко окресленний характер минулих переживань автора, що ледь відчуваються крізь гітарні партії та мінімальне використання ефектів. 

Любителям лоу-фаю та фонових шумів тут немає чого слухати — чистота звучання  у альбомі From Sunrise In Madrid To Sunset In New York знаходиться на високому рівні.

Мандри переживаннями учасників колективу та подорожі несвідомим української творчої молоді — можна назвати цей реліз. Позаяк мандри несвідомим саме творчої молоді — це особливо важливо, виходячи з культурної атмосфери сьогодення. 

Здебільшого ми бачимо якщо не відвертий несмак, то як мінімум повний занепад контр-культури, яка «зкатується у мейнстрім» . The Room Without Sun якісний проект який на відміну від багатьох інших заслуговує вашої уваги.  

Слухаючи реліз From Sunrise In Madrid To Sunset In New York (2017) особисто я не одразу зрозумів, що він хоча б якось пов'язаний з Україною. Воно й на краще, тому що якість української сцени, хоча б місцями, але зростає і це не може не тішити.