Що б такого послухати: дивні жанри музики
Ми вирішили описати музичні жанри, про існування яких ви й не здогадувалися. Ба більше, можливо, деякі з них ви ніколи й не чули, навіть випадково. Нумо дізнаватися, що пов'язує хіп-хоп із фанатами "Зоряних воєн" та чому за деякі пісні ви можете потрапити у в'язницю.
Lowercase
У 2001 році американський звуковий та візуальний дизайнер Стівен Роден ненавмисно створив жанр мінімалістичного ембієнту, який назвав lowercase (з англ. - нижній регістр). У своєму альбомі "Форми паперу" Роден, як не дивно, експериментував із папером: різав, рвав, бгав його та записував утворені звуки, щоби потім обробити їх за допомогою фільтрів та ефектів. Хоча Роден стверджує, що робив Lowercase музику ще із середини 80-их, справжню популярність цей жанр здобув лише у 2002 коці, коли увагу преси привернула збірка lowercase-Sound. До неї увійшли треки таких виконавців, як Gal, The Beige Channel, Matt Shoemaker та інші.
Створений для виставки Resonanzen у Саарбрюкені, Німеччина, перфоманс "Bell Is The Truth" (Берлін) Родена є прекрасним прикладом того, яким красивим та заворожуючим може бути жанр lowercase. Роден у повній темряві прив'язав до стелі лампочки та почав їх обережно зіштовхувати, щоби створити дивакуваті звуки, схожі на дзвін.
Загалом ідея lowercase полягає у виконанні мінімалістичних мелодій за допомогою навколишніх предметів.
Black MIDI
Жанр Black MIDI є яскравим представником Youtube-сцени. Музиканти цього жанру, якщо їх можна так назвати, міксують різні MIDI-мелодії, які у вигляді нот розташовуються одна біля одної на партитурі віртуального фортепіано. У результаті тисячі звуків зливаються в страшенну какофонію.
Як і інші жанри, народжені Youtube, Black MIDI об'єднує довкола себе немалу кількість композиторів. Їхні ролики набирають на відеохостингу мільйони переглядів. Інколи виконавці роблять ремікси на роботи своїх колег, створюючи максимально швидкі та перевантажені нотами твори.
Засновником Black MIDI називають Shirasagi Yukki @ Kuro Yuki Gohan, який у 2009 році створив перший трек у стилі Black MIDI, що був завантажений на японський відеосайт Nico Nico Douga. Зараз його композиція, створена на основі саундтреку до гри "Touhou Project", виглядає примітивною. Водночас трек "Necrofantasia 0.95 Billion" звучить так, ніби всю музику із креків для комп'ютерного софту змішали та запустили на неймовірній швидкості.
Simpsonwave
Не дуже хотілося писати про різноманітні інтернет-вейви, aле Simpsonwave є обскурним піджанром мікрожанру, а тому має бути в цій збірці. Simpsonwave з’явився у 2016 році. Він поєднує відеофрагменти з мультсеріалу про сімейку Сімпсонів, які доповнені Vaporwave естетикою: пастельні кольори, шахова підлога, давньогрецькі статуї, скрінсейвери Windows 95 та інші запозичення з кіберестетики 90-их.
Створив цей жанр 19-річний британець Люсьєн Х’юз, який робив різні склейки з фрагментів "Сімпсонів". Він розповів журналу Paper, що його зацікавила ностальгія за першими сезонами Сімпсонів та естетика Vaporwave, а тому в один прекрасний день вирішив об'єднати ці речі. Свої перші відео він публікував у групі Facebook "Simpsons Shitposting".
Не можна сказати, що Simpsonwave є серйозним жанром, але деякі треки є досить непоганими.
Dark reggae
Регі взагалі важко назвати веселою музикою. За мажорними акордами ховаються тексти про тяжку долю народів, пошук рідної землі та бажання дотягнутися до метафоричного "тепла", щоби вирватися із сірості однотипної буденності.
Але в РСФСР у 1987 році в Калінінграді з'явився гурт Комитет Охраны Тепла, який став першопрохідцем жанру Dark reggae. Лідер команди Олді (Сергій Білоусов) відмовився від концепції російського року, заливши право співати російською мовою. Він полюбляв регі й купував за фантастичні суми платівки пісень Боба Марлі. А тому і вирішив присвятити себе цьому ямайському музичному жанрові.
Але в музиці Комитета Охраны Тепла навіть не було натяку на щось світле та добре. Мажорні акорди стали мінорними, а тексти були повністю присвячені політичній кризі в країні та екзистенційній кризі в душі. У тому ж 1987 році Калінінградську філармонію звинуватили у фашизмі, коли на її сцені Олді заспівав: "На ваше светлое завтра я давно положил".
Загалом із Комитетом існували гурти, які виконували музику в схожому стилі: Маленькая Банановая Рыба, Учитель ботаники та Школьное солнце.
Twee
Цей музичний жанр створений хіпстерами для хіпстерів. Його назва походить від неправильної вимови дитиною слова sweet (солодкий). Якщо вам подобаються фільми Веса Андерсона, велосипеди з фіксованою передачею, фільм "Юнона", Etsy та кошенята, тоді Twee для вас. Якщо ні, то ви, певно, не в тренді.
Twee — це різновид інді-попу. Хлопчики та дівчата співають добрі пісні про дружбу та кохання, граючи мінімалістичні мелодії на гітарах, укулеле та дитячих синтезаторах. Музикантів, які грають Twee, багацько. Це, наприклад, The Field Mice, The Lucksmiths, The Softies та інші. В Україні до жанру Twee можна частково віднести KRUTЬ, Pur:Pur, Brunettes Shoot Blondes.
У якості гарного прикладу Twee наведемо саундтрек до мультсеріалу "Час пригод".
Nerdcore (Ботанік-кор)
Nerdcore — це жанр хіп-хопу, який будується на стереотипах про "ботаніків" або "задротів". Багато виконавців-ботаніків діляться своїми lo-fi-піснями в Інтернеті, у яких прославляють "Теорію великого вибуху", "Зоряні війни", "Володаря перснів", фентезі та наукову фантастику, а також сучасні технології.
Музика у Nerdcore не відіграє визначну роль, оскільки в цьому жанрі важливі тексти. Вони є лише для того, щоби веселити або розказати про те, що зрозуміють тільки "свої". Наприклад, розповісти про те, чим комікс про пригоди Люка Скайуокера відрізняється від сюжету кінофраншизи.
MC Frontalot — один із найвидатніших виконавців nerdcore з піснями на кшталт "Good Old Clyde", що написана як жартівлива ода Клайду Стабблфілду, який продає барабанні семпли "Funky Drummer".
Є й інші виконавці, що представляють nerdcore, — Bad Credit, Mega Ran, MC Lars, Dual Core, Sammus та Monzy.
Zeuhl
Публіка, яка полюбляє прог-рок, дуже часто є досить консервативною. Їхніх богів — Emerson, Lake and Palmer чи Yes — або мають любити, або людина просто не розуміє всієї геніальності цих музикантів.
Але справжні "прогери" сходять ще нижче, до піджанру Zeuhl (дзьоль), який виник у Франції в 1969 році. Цей термін перекладається з вигаданої барабанщиком гурту Magma кобайської мови як "небесний". Найкраще жанр описав письменник і авангардний музикант Домінік Леоне:
"Zeuhl" — це звучання інопланетної рок-опери. Основна ідея дзьолью — це повторюваний багатоголосий спів, який звучить у маршовому темпі”.
Музика дійсно досить космічна. Під час її прослуховуванні виникає відчуття потойбічного, ніби знаходишся серед дивакуватих істот на віддаленій від Землі планеті. До гуртів, які грають Zeuhl, належать Eider Stellaire, Kultivator, Potemkine, Eskaton, Koenji Hyakkei, Pseu та Weidorje.
Italian Occult Psychedelia
Поціновувачі кінематографу мають пам'ятати саундтреки, які звучали в італійських хорорах 80–90-х років. Вони містили в собі елементи з досить різних музичних жанрів: року, металу, ембієнту, нойзу, індастріалу й так далі. А тому музичні критики вирішили віднести всі ці запили, стогін та хрипіння на фоні різнобарвних мелодій до окремого жанру — італійська окультна психоделія.
Її яскравим представником є гурт Goblin, який написав головну тему кінофільму Даріо Ардженто "Суспірія".
Narcocorrido
А цей музичний жанр по-справжньому небезпечний. Він прославляє наркобаронів та пов'язані з ними злочини. У Мексиці його виконувати та слухати публічно заборонено. У текстах пісень narcocorrido можна дізнатися про історію тих чи інших наркокартелів. Уперше наркокоридо-музиканти почали грати подібну музику в 70-их роках, а в 90-их цей жанр став масовим.
Цікавий факт: теми для пісень виконавці знаходили завдяки випускам новин. Чим частіше телеведучі згадували те чи інше угрупування, тим більше музиканти його згадували у своїх творах. Але потрібно було не перестаратися, оскільки в період із 2006 по 2008 рік за загадкових обставин було вбито понад 12 музикантів жанру наркокоридо. Вважається, що вони були вбиті після того, як певні картелі образилися на їхні тексти або ж їх мало згадували в піснях.
У серіалі Breaking bad можна побачити пародію на цей жанр.
Загалом ми намагалися обрати найдивакуватіші з можливих музичних жанрів. Їхніх представників досить важко знайти в Україні, оскільки вони інколи народилися лише в певних регіонах та за певних обставин. Але їхнє існування доводить, наскільки різноманітною може бути музика.
На обкладинці фото Daria Rem з Pexels
