9 одеських гуртів, які варто послухати, або схованка південного андеграунду
Сьогодні ми презентуємо текст від наших читачів про дев'ять одеських гуртів, які мають бути у вашому плейлисті. Тут буде тільки "неформат", отож Flëur чи Epolets у списку побачити не чекайте.
Septa
Орієнтуючись на творчість знакових пост-хардкор /хаотік-хардкор колективів Poison The Well та Norma Jean, альтернативщиків Deftones та Incubus, учасники Septa показали світові власне бачення складної, але мелодійної та чуттєвої музики. Пройнятися її настроєм, у першу чергу, допомагають вокальні партії Євгена Тимчика. Після агресивного і роздираючого екстрим-вокалу сильний і впевнений чистий вселяє спокій і згладжує початкове сум'яття.
Історія Septa - це історія кропіткої праці, пошуку власного звучання та боротьби за визнання на українській важкій сцені. Сьогодні важко повірити, що переможці Best Ukrainian Metal Act 2016 (нагорода "Кращий альбом" за "Sounds Like Murder"), ще 5 років тому були маловідомими навіть у рідній Одесі. Попри всі перешкоди на шляху музикантів-новачків Septa заручилися неабиякою підтримкою з боку локальної та західної музичної преси, організаторів всеукраїнських музичних фестивалів і головне – пересічних слухачів.
Вагома складова їх успіху та перевага перед іншими альтернативними гуртами - високий рівень якості самого матеріалу, його запису та зведення. Саунд-продюсером дебютного альбому "Lover" та другого повноформату "Destroyer" був Метт Бейлс, відомий співпрацею з Botch, Norma Jean та Mastodon. Зведенням "Sounds Like Murder" займався талановитий Сергій Knob Любинський, якого справедливо вважають батьком української альтернативної сцени.
Але бездоганний матеріал — ніщо без потужної подачі. На прикладі Septa можна наочно показувати жовторотим музикантам, що таке повна самовіддача на лайвах. Хлопці підривають зали своєю експресією та емоційністю під час виступів.
Mother Witch & Dead Water Ghosts
Почавши свій шлях з густого окультного блюз-року Mother Witch & Dead Water Ghosts перейшли до монолітного думу з помітним впливом пост-металу та орieнт-металу. За це варто дякувати гітаристу Сергію Дарієнко (приєднався до гурту в 2015 році) з його цікавістю до важкої та атмосферної музики. Хоча сам гурт переконує:
"Когда мы слышим в адрес себя Doom, у нас немного подергивается глаз, мы начинаем кривить мордочки и извиваться, как слизняк, которого посыпали солью. По релизам в наличии - сложно приписать какой-то еще жанр. По новому материалу, который мы уже год как исполняем на концертах и готовим к записи - мы настолько стали далеки от этого жанра, что даже неловко, вдруг кто-то надеялся. А вообще, мы не устаем повторять, что мы играем музыку, а не жанр."
Торкаючись звучання MWDWG не можна не згадати вокал Марії Теплицької. Найлегше охарактеризувати його як "низький і чаруючий". Зауважимо, що ті, хто звик з моменту перших двох релізів ("Mother Witch & Dead Water Ghosts" 2014 і "Ruins Of Fate" 2015) до Машиного ритмічного декламування з придихами та тремтінням у голосі, будуть здивовані новою манерою виконання. У чинній концертній програмі голосу, що монотонно вторить гітарним рифам, залишився мінімум, вокальні партії стали самодостатніми та радують широким діапазоном.
На тлі стабільного інтересу до дум-сцени в Україні MWDWG залишаються потрібною локальною групою і частим гостем столичних концертів. Хлопці (і дівчина) двічі брали участь у тематичному фестивалі психоделічної музики Electric Meadow (2015, 2016), одеському фестивалі актуальної музики Движение (2015, 2017), столичному Neformat Fest (2015, 2016) і ювілейному 10 Doomed years: Doom Over Kiev в 2017-му. Варто також додати, що частина учасників гурту вже перебралася до Києва.
Реанимация
Реанимация набула статус культової команди на одеській метал-сцені та стала одним з центральних українських виконавців power/pagan metal всередині 2000-х. За свою кар'єру хлопці встигли записати 2 повноформатники ("Рассвет" 2005, "Характерник" 2008) та 5-ти пісенний EP "Во Славу Перуна" (2013). У 2014 році після останнього релізу гурт розпався і "реанімувався" у 2017-му після довгої перерви. Наразі Реанимация продовжує з успіхом збирати повні зали у рідній Одесі, має готовий матеріал для нового альбому і веде збір коштів на запис за допомогою краудфандингу.
Творчість гурту справедливо високо оцінила музична преса і пересічні слухачі. У своїй основі їх музика - це потужний power metal з мелодійними швидкісними соло. Низку метал-бойовиків органічно розріджують душевні балади з використанням бандури, віолончелі та хорового співу. Вокальна манера фронтмена Денис Хотячука дійсно оригінальна, у ній відчувається сильний вплив старої школи народної пісні й академічного вокалу. У поєднанні з безкомпромісною музикою і щирими текстами пісні Реанімації випромінюють мужність, не прикрашену, а цілком приземлену і зрозумілу слухачеві.
Yotsuya Kaidan
Як грати скрімо/емовайоленс у 2018-му і залишатися цікавим публіці? Не інакше ці хлопці знають секрет, оскільки активно виступають у рідному місті та охоче беруть участь у виїзних виступах по всій Україні. Зараз на їхньому рахунку 2 EP ("Tired Of Tomorrow's You" 2015, "Too Sad To Tell You" 2017) і 3 спліти, включно зі спільною платівкою із харківськими хардкорщиками KAT. Також на повну кипить робота над першим повноформатником, де на нас чекатиме 9 нових пісень.
У 2017 році Yotsuya Kaidan без перебільшення вдихнули життя не тільки в українську, а й емо-сцену СНД своїм релізом "Too Sad To Tell You". На останньому EP група переусвідомлює власну творчість і водночас демонструє нове звучання: від брудного і шумного емовайоленсу музиканти перейшли до контрастного скрімо з елементами раннього пост-хк і емо-панку. На платівці знайшлося місце традиційному для емо-хк spoken word, витонченому і доречному акомпанементу клавішних і віолончелі. Все це не просто зовнішні атрибути, а інструменти, які допомогли у повній мірі розкрити складну гаму емоцій: біль через розставання, натхненність творчістю, присвячення відданим друзям і шанувальникам емо-сцени. Остання платівка Yotsuya Kaidan тішить ще й тим, що це якісний продукт місцевої кухні. Олексій Нагорних зі студії звукозапису Dark Blue Records шикарно попрацював зі звучанням цього релізу.
Palay
Молода одеська маткор/металкор формація Palay попри дуже коротку історію була тепло сприйнята метал-спільнотою у рідному місті й у столичному музичному колі. Яскравим доказом останнього є їх участь у київському травневому фестивалі Metal Madness, де вони приєднаються до MegamasS та Bojevilla. На цьому етапі гурт має 2 інтернет-сингли "Перший залп" та "Катма Любові", що активно поширюються соцмережами.
На живих виступах Palay легко збитися з пантелику через складну ритмічну структуру та поліритмічні рифи, що часто перебиваються дисонансними акордами. Ті, хто подолав бар'єр входження, будуть з цікавістю спостерігати за нестандартним розвитком композицій та по достоїнству оцінять уміння вокаліста вправно співати чистим та екстрим-вокалом.
The Nietzsche
Цікаво, як би оцінили Маяковський, Оскар Уайльд, Джордж Байрон та Алан По музику в дусі The Chariot та Converge? Одеські естети The Nietzsche вирішили не гаяти часна подібні роздуми й просто адаптували вірші майстрів поезії минулого під божевільний та нищівний хаотік-хардкор/маткор. Результат у вигляді двох EP ("Intro To Advanced Poetry" 2015, "Welcome To The Poetry" 2017) миттєво зірвав дах усім фанатам вітчизняної екстремальної музики. Ба більше, гурт допоміг звернути увагу необізнаних людей на хаотік-хк, за що йому окрема подяка.
Вітчизняного слухача одним нестандартним підходом до письменництва та вибором непопулярного стилю не здивуєш, тому на допомогу прийшов сценічний реквізит. Костюми метросексуальних глем-рокерів, ковбоїв з вестерну і завзятих гусарів на музикантах у кілька разів підсилюють атмосферу веселого божевілля і "угару" на концертах. У The Nietzsche залучені Женя Тимчик і Діма Ульянов із Septa у звичних їм ролях - вокал і бас. І якщо в Septa ставка зроблена на багатогранність і ліричність, то в The Nietzsche хлопці розважаються на повну, не забуваючи при цьому про якісну музичну складову.
My Personal Murderer
Одеські меланхоліки My Personal Murderer почали свій шлях у 2008-2009 роках. Спочатку це проект Жені Чеботаренка, створений під впливом музики Katatonia. На дебютнику "Streets Of Sheryl" (2009) музика MPM - це неспішний депресивний альтернативний /готік рок. З приходом постійного басиста і співавтора музики Максима Ковальчука (My Personal Murderer) музика колективу починає постійно еволюціонувати у сторону більш просторого звучання й інтенсивного використання гітарних примочок. Кульмінацією цього періоду можна вважати вихід альбому "Cauchemar" 2016 року, де добре чується шугейз (трек "Worm Prince") і джазові структури (треки "Constant Waiting" і "Crawling Son"). Останні на цей момент релізи "Bozhemuha" і "Mantua" 2017 року - свого роду кульмінація експериментів MPM. Перший - це дарк ембієнт з пульсуючими індустріальними ритмами, а другий – щось на кшталт дарк-джазу з переходом в індастріал.
Попри оригінальну концепцію і сміливий підхід до музики My Personal Murderer виявилися мало затребуваними у рідному місті. Але до них швидко проявили інтерес у Києві, куди музиканти часто їздили виступати та врешті перебралися. Найближчий виступ MPM відбудеться 29 квітня на прощальному концерті гурту Krobak. Пропускати вкрай не рекомендуємо.
White Ward
Неприйняття консервативності та стереотипності black metal як жанру спонукало двох друзів Юру та Діму на створення власного проекту в 2012 році. Так і почалася історія White Ward, чия музика спочатку орієнтувалася на raw depressive black metal. Розширення музичного кругозору, зростання композиторських навичок та техніки гри привели до того, що гурт змістив свої інтереси в область більш гнучкого і багатого на експерименти post-black'у. Результатом кропіткої праці й квінтесенцією творчості White Ward став вихід альбому "Futility Report" у 2017 році. Платівка продемонструвала нетривіальний post-black зі щільним і атмосферним звуковим полотном, у яке влучно вплетені партії саксофону і моменти з джазовою ритм-секцією. У підсумку "Futility Report" виділяється тонким нуарним шармом, вражає та утримує слухача у трепетному заціпенінні з перших до останніх нот.
2017-й був взагалі вкрай плідним для гурту. Релізу повноформатника передувало підписання контракту з культовим французьким лейблом Debemur Morti Productions - оселею таких знакових колективів, як Year Of No Light, Archgoat, Blut Aus Nord і October Falls. У березні минулого року White Ward, дали дебютний одеський концерт на розігріві у львів'ян 1914, а в липні та листопаді зіграли на одній сцені з британцями Death Of Money і Celeste. Зараз у хлопців за плечима повноцінний тур по Україні та Польщі, планується виступ на розігріві легендарних Rotting Сhrist у київському Бінго. Також ведеться активна підготовка до запису другого альбому, реліз якого попередньо намічений на кінець поточного року.
The Best Pessimist
The Best Pessimist - яскраві представники українського пост-року, що добре зарекомендували себе за межами неньки. Група була створена у 2009 році за особистою ініціативою Сергія Лунєва (Sunstroke, Drawing The Endless Shore) і вже в 2010 році обзавелася повноцінним концертним складом, який надалі не раз змінювався. Творчий шлях "песимістів" виявився надзвичайно плідним. Дискографія вже нараховує 4 повноформатні релізи та 2 EP. У 2011 і 2012 гурт відзначився участю на міжнародному фестивалі інструментальної музики Astral, який проходив у Москві та СПБ. Також колектив є підписантом авторитетного російського лейбла Flowers Blossom In Space, котрий видавав релізи I Am Waiting For You Last Summer, Feelms і багатьох інших.
Музика The Best Pessimist - це мікс гітарного пост-року, ембієнту та акомпанементу клавішних у приблизно рівних пропорціях. Ця формула зберігається до сьогодні та стала свого роду "фішкою" колективу. Завдяки загальному легкому настрою, ніжним і вкрадливим програшами перед потужними кульмінаціями, стиль гурту моментально впізнається. Єдиний мінус при прослуховуванні композицій - деяка передбачуваність наступних ходів і рішень музикантів. Але The Best Pessimist із самого початку не орієнтувався на експериментальний і прогресивний шлях. У музикантів прекрасно виходить задати та витримати настрій натхненної безтурботності. Слухаючи їх легко забутися і відволіктись від неприємних переживань.