Думка. Monotonne про зміст пісень "FOMO"
Учасники дуету Monotonne, які минулого тижня випустили новий повноформатник, розповідають докладно про створення кожного треку на релізі.
Основна музична ідея Monotonne базується на поєднанні простих композиційних форм та інтелігентного саунду, близького по атмосфері до скандинавської електронної сцени. У своєму продакшені гурт робить особливий акцент на використанні монофонічних синтезаторів, великої кількості натуральних звуків, зроблених у польових записах, а також категоричній відмові від програмування й застосування сторонніх семплів. Усі музичні ідеї складаються вручну на реальних аналогових інструментах, що в сукупності формує у Monotonne особливу музичну айдентику. На рахунку команди два повноформатники та кілька синглів.
Про альбом
Другий повноформатний альбом дуету вийшов 11 березня на дніпровському лейблі Dnipropop. Робота дістала назву "FOMO", що є абревіатурою від Fear Of Missing Out — поширеного психічного синдрому втрачених можливостей.
Музиканти записували альбом на власній студії та зводили його власноруч, витративши на цей процес два роки. Надихалися мрійливою атмосферою гуртів 80–90-х років.
"У "FOMO" немає загальної концепції. Усі треки є окремими мініатюрами, які охопили досить складний період, частина з якого проходила на фоні загальнолюдської розгубленості та різновиддя фізичних та психічних ізоляцій. Звісно, ці події вплинули на нас та настрій альбому.
Проте із самого початку були поставлені цілі щодо альбому. Це абстрагування від однозначного визначення функціональності нашого звучання: у векторі між умовними танцювальністю та мрійливою споглядальністю, бажано було зберігти знак рівності. Також почали використовувати складні музичні розміри. На наш погляд, це додало внутрішнього руху композиціям. І ще було цікаво подивитися на Monotonne під трохи іншим кутом завдяки спільній роботі із запрошеними музикантами", — розповів у коментарі нашому виданню композитор та учасник гурту Юрій Буличов.
Основні учасники проєкту Monotonne — Юрій Буличов (синтезатори, драм-машини, гітара, перкусія, бек-вокал тощо) та Ліза Колот (лірика, вокал, вокальне аранжування) — розповіли нам разом із залученими музикантами докладніше про кожен трек альбому.
Нагадаємо, на альбомі можна також почути Grisly Faye, Віталія Симоненка з Simon Stone, Tik Tu, трек із піаністом Михайлом Лишенком, інді-електронним проєктом Milliways, гітаристкою-вокалісткою Олександрою Свириденко, ханг-драмера Гаріка Шеремета й навіть струнний квартет Tone Art.
1. City Labyrint (feat.Grisly Faye)
Юрій (Monotonne, далі — Ю.): "City Labyrint" став чи не найскладнішим треком у Monotonne. Кількість звукових прошарків з аудіодоріжок у ньому утворює якісь нескромні цифри, які взагалі не про мінімалізм. Також слід згадати участь Віталія Симоненка з Simon Stone.
Віталій: З Юрою ми працюємо не вперше, це мій ідейний комрад у звукорежисерських та інших музичних справах. Він підкинув пропозицію зробити бек-вокали, щось типу "подушки" під вокали Маргарити. Мені дуже сподобався саунд-дизайн пісні і як вона була заспівана. Чутно, що музикантка багато працює та розвивається. Потім я приїхав грати стрім у клуб Модуль, де якраз розташована студія Юри, й ми записали бек-вокали. Коли слухали зроблений запис, мені ще захотілося докинути трохи гітар. Я просто почув місце в треку, зіграв, і вони лягли в мікс, як лікар швидкої в м'яке ліжко після доби.
Маргарита (Grisly Faye): Це пісня про стосунки з Единбургом — холодними прорізаючими дощами, подвійними кільцевими розв’язками та дружніми містянами. Там красиво губитися.
2. FOMO
Ліза (Monotonne, далі — Л.): Пісня "FOMO" (fear or missing out) — нав'язливий страх пропустити цікаву подію або вигідну можливість самореалізації, яка нібито призведе до щастя. Думаю, це почуття знайоме кожному. Я гостро зіткнулася з цим страхом, і коли моїх сил не вистачало заспокоїти свій розум, мені дуже допомогли друзі та близькі люди. А вже потім вийшло трансформувати ці почуття в пісню.
Ю.: Мені здалося, що "FOMO" має право на титульність, дуже люблю цей трек. Він спочатку був придуманий під піано, але перекладений на синтовий звук. На той час у мене в студії був культовий синтезатор Korg MS20, на ньому я зіграв лід-партії, через які наш мастеринг-інженер пошуткував, що цей трек схожий на осучаснене звучання славнозвісної в минулому "Території-А".
3. Pinpoint
Ю.: Цей трек йде третім в альбомі, але був закінчений останнім. Було бажання розбавити альбом чимось нарочито брудним, ламаним, з акцентованим грувом. Здається, у ньому закладена чимала рушійна сила. Зізнатися, коли я складав цей трек, у певні моменти не стримувався і скакав по студійній кімнаті, як по танцполі.
FOMO by Monotonne
4. Golden Eyes (feat.Misha Lyshenko)
Ю.: У мене вже була написана основа, але було відчуття, ще не вистачає інструментального голосу, який би одночасно був лаконічним, не перебивав вокал, а також вів за собою. Це така тема, де потрібна неабияка тонкість. Я запропонував взяти участь Михайлу Лишенку, який, взагалі-то, має реноме джазового піаніста, але за останні роки дуже розширив жанрові горизонти. І що важливо, вміє у мінімалізм. Його участь — це 10 з 10 за влучністю ідей та майстерністю.
Міша: Коли Юра запропонував мені зіграти в цьому треку, який будується на 7-дольному груві, я відразу подумав: "… Я люблю грати на 7!". Але на ділі це виявилися трохи інші "7", не ті, до яких я звик. І це було дуже цікаво! Юра вибудував класний ритмічний малюнок, який слухається не складно, але водночас і не дає слухачеві звичної ритмічної опори. Як на мене, це створює особливе відчуття "ослабленої гравітації". Також було цікаво шукати потрібні ноти для своєї партії. У цьому випадку виявилося мало підібрати гармонію, трек вимагав певних фарб, вивіреного співзвуччя.
5. Холодная Планета (feat.Milliways)
Ю.: Здається, це був перший трек альбому. Ми його записали з Антоніною Іудіною, знайомою вокалісткою, яка раніше грала в гурті Frost Nova, а зараз пише інді-електроніку у її власному проєкті Milliways. Також узяли участь дівчата зі струнного квартету TonArt. Мені подобається настрій треку, його різноманітність. Вийшло одночасно поєднати світлість та розслабленість із підступаючою тривогою.
6. To The Wild (feat.Олександра Свириденко)
Олександра: Над піснею "To the wild" я працювала в кілька етапів. Юра прислав мені атмосферний плацдарм для створення мелодії, і я деякий час просто слухала трек із закритими очима, уявляючи, про що він може бути. У такі моменти важливі всі аспекти життя — що відбувається навколо тебе, який емоційний стан у цей період. Пам'ятаю, що напередодні я подивилася трейлер, у якому сюжетна лінія розгорталася навколо трьох підлітків, які безпритульно блукали округами району. Мені дуже врізалася ця картина у пам’ять. Я захопилася атмосферою вічного пошуку, постійних питань і протестів, які властиві дорослому життю. Власне, текст цієї пісні саме про це — про пошук себе, непримиренність із нав'язаною реальністю і про самотність. А також про імпульс кинути все і втекти туди, де добре.
7. Сутеніє (feat.Tik Tu)
Наталка (Tik Tu): Місяць тому Юра скинув мені інструментальний трек із пропозицією спільної колаби. Це був подвійний квест — зробити мелодичну тканину на семидольний музичний розмір та дарковий трек, що абсолютно нехарактерно для мого мислення. Відтак, перебираючи безліч варіантів можливих мелодій, врешті одна з них вляглась у капсулу, яку я відправила на прослуховування. Але це ще не вся казкова історія. Так сталося, що демо-запис послухав Євген Гордєєв, наш із Юрою спільний однодумець, з яким ми обидва обмінюємося напрацюваннями. Він запропонував прибрати із мелодії кілька курделиків та поставив остаточну стверджувальну крапку у вокальній мелодії. Оскільки ми із Гордєєвим колабимо зараз дуже цікавий проєкт його ж авторства, це було непоганим продовженням технічної лінії. Усі щасливі, усі сміються. Слухайте імпульсивний саундтрек до фільму жахів, що містить зізнання в дитячих страхах із настанням густої та лякаючої темряви.
Ю.: Особисто Наталка та Tik Tu, на мій погляд — це чи не найкраще, що траплялося з українською музикою. Усе, що вони роблять, я б охарактеризував, як акуратна продумана витонченість без зайвих рухів. Мені це дуже імпонує. З невеликим хвилюванням, чи сподобається їй моя ідея й чи настільки, щоб узяти в ній участь, я відправив Наталці своє напрацювання. У підсумку, це вийшов перший у Monotonne трек українською мовою з дуже приємним професійним процесом роботи.
8. Forgive And Forget
Л.: Особлива пісня, це моя молитва. Писала її у різдвяну ніч, як нагадування собі, що є щось набагато більше, ніж наш матеріальний світ.
Ю.: Давно була ідея зробити трек під ханг-драм. Якщо хто не в курсі, це чудовий мелодійно-перкусійний інструмент із насиченим тембром. Гарік Шеремет, який займається викладанням гри на хангах, приїхав до мене на студію й ми в записуваному джем-форматі придумали основу, але знову з невеликими ритмічними приколами.
9. My Only Love
Л.: "My only love" — пісня для мене дуже інтимна, це пісня про мого наймудрішого чоловіка, який кожен день вчить мене любити та викликає в мені найніжніші почуття.
Ю.: Цей трек був зроблений також одним із перших в альбомі, ми навіть його вже декілька разів грали на виступах, але ближче до релізу стало зрозумілим, що настрій, у якому він був тоді написаний, мало чим резонував з моїм актуальним станом. За місяць до релізу ми встигли переробити аранжування, також Ліза приїхала до Дніпра переписати вокал. Хотілося, щоби ця пісня звучала і відчувалася як оголений нерв. Вважаю її нашим досягненням.
10. Outro
Ю.: Завершальний інструментальний трек, на який мене надихнула музика Йоганна Йоганнссона, ісландського композитора-мінімаліста, що загинув у 2018 році за невідомих обставин. Сподіваюсь, не буде звучати занадто пафосно, але мені хотілося постаратися передати відчуття крихкості, тієї, у яку слід вслухатися, затамувавши подих. У цій справі мені допомогла Олександра Свириденко, дуже чутливо відігравши на гітарі.
Monotonne у соцмережах:
https://www.facebook.com/monotonne/
https://soundcloud.com/monotonne_band
https://www.instagram.com/monotonne_official/
