Everase — Go For Broke (2020)

Український metalcore гурт у червні презентував дебютний повноформатний альбом "Go For Broke". Розглядаємо плюси та мінуси цього релізу. 

У першому випуску третього сезону подкастів ГАЛАС, героєм став Ігор Сидоренко, який під час бесіди озвучив просту, але влучну думку: те, що ти почуєш першим у житті, буде постійно переслідувати тебе в музичних смаках. У його випадку це любов до першого вокаліста Marillion, у моєму — до Джонні Крейга.

Назвати конкретну дату, коли або хто зважився першим під брейкдауни віддати перевагу чистому вокалу з альтроковою основою, неможливо. Найбільше на цьому виїхали Sleeping With Sirens, але незаперечний "король" піджанру — Джонні Крейг та проєкти, де був його чудовий вокал, — Emarosa, Isles & Glaciers і Slaves. Dance Gavin Dance до уваги брати не варто, бо музика там істотно відрізняється від того, про що йде мова, як і гурти на кшталт Saosin, Alesana, Chiodos або Of Machines, де чистий вокал першість не тримає.

У вступі я люблю постійно нарікати на те, що українські артисти не прагнуть мислити інноваційно, вважаючи за краще сліпо копіювати та перегравати західних колег, у кращому випадку. У гіршому — сусідів. З мелодік металкором у країні біда була завжди. Гарних артистів, що зуміли пройти крізь час, не знайшлося, як і тих, творчістю яких можна було б пишатися.

Everase зірки з неба не хапають та колесо не винаходять. Їхня дебютна робота "Go For Broke" зроблена за найкращими канонами. Вивірено, красиво й, місцями, навіть, інтригуюче.

Розбивати альбом на частини нема сенсу — він монолітний. Вирви щось з контексту, і загальна картинка від цього не зміниться.

Гарне:

• Вокали. Так, обидва гарні. Чистий вокал з тим же Джонні Крейгом або Крейгом Оуенсом (D.R.U.G.S./Chiodos) не стоїть навіть поряд, але має достатній потенціал і плацдарм для експериментів, щоб не набридати, як Метті Мулінс з Memphis May Fire або Гаррет Рапп з The Color Morale.
• З екстрим вокалом ситуація аналогічна — навряд чи серед сотні інших ви його зможете виділити, але, як допоміжний інструмент зі своєю роллю він справляється чудово. Основний чистий вокал він гармонійно доповнює й збалансовує, як Джеймі Матіас з Bullet for My Valentine, наприклад.
• Аранжування. Упускаючи будь-яку актуальність, навіть до мертвого жанру можливо привернути увагу, як це зробили свого часу Steel Panther з глемом та Creeper водночас із хоррор-панком і спадщиною AFI. Формула Everase — це важкий альтрок із брейкдаунами, мелодійними приспівами, не набридливою електронікою та навіть скретчінг.
• Обкладинка. Розпальцьовка є в Enter Shikari та Set It Off, але подібне, особисто в мене, відразу викликає прихильність до команди, тому, що на живих виступах відразу стає ясно, хто птиця залітна.

Погане:

• Якість. Пластмаса і все. Цей звук не хочеться відтворювати, у ньому немає життя та відсутня енергія. Я багато разів казав, що не розумію феномен саунду Камерона Мізела, але якщо люди і далі продовжують їздити й записуватися в нього, як і відтворювати в підвальних умовах, значить, це має право на життя, але сподобається точно не всім.
• Відео. Без будь-яких цікавих рішень, із зачатком сюжету, де половина хронометражу в мільярдний раз віддана тілам, що рухаються на сцені, й непідключеним інструментам.
• Мильна бульбашка навколо себе. На двох офіційних відео гурту сумарно 150к + переглядів. На інших фонових, в середньому — 12 тисяч. Я, звісно, нічого не маю проти таргетованої реклами чи того факту, що гурт вливає фінанси у промо, та чи отримають вони від цього саме той фідбек, який їм потрібен? Ці перегляди та лайки — пил в очі, вони показують лише те, що гурт грошима здатен набрати перегляди та вподобання, але, я певен, майданчики при сольному виступі будуть напівпорожні.

Епілог

Якби альбом вийшов у якомусь 2012 році, отримав би ворох позитивних відгуків. На хвилі, коли цікавість у молодого покоління до гітарної музики ніби як повертається, ба, навіть з’являються цілі проєкти, спродюсовані колись гігантами жанру (From First To Last), як If I Die First — надія на успіх і прийняття, цілком може бути, але, як показує практика, ревайвли у гітарній музиці — річ дуже вузькоспрямована.

2020 сприятливий для всіляких експериментів — загальна тенденція падіння цікавості до хіп-хопу помітна неозброєним оком. Слухачі молодшого покоління, котрі музику ковтають синглами та чартами, потрохи дізнаються та починають цікавитися гітарною музикою (її якість окрема тема для розмови), але такий матеріал для них занадто архаїчний. Для трохи старшого покоління, напевно, банальний. Чи вдасться йому зайняти свою нішу та хоч якось привернути увагу, покаже лише час.

Everase — український металкор/альтрок гурт, створений у 2019 році. До його складу входять: Артем Яковлев — вокаліст; Андрій Ковальов — гітарист; Андрій Дьолог — гітарист; Андрій Степанов — басист; В’ячеслав Тилік — барабанщик. Дискографія нараховує один повноформатний альбом.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Everase у мережі:

https://www.instagram.com/everaseband/
https://www.facebook.com/everaseband/
https://twitter.com/everaseband/
https://www.youtube.com/c/everaseband/
https://band.link/everaseband