Heartprints — Egomania (2021)

Heartprints повернулися із новим ЕР після трирічної студійної перерви. Чи вдалося гурту вирости у порівнянні з дебютним альбомом та чи актуальне звучання нового ЕР у 2021-му?

Є гурти, які постійно запізнюються: хтось на репетиції, хтось навіть на свій виступ, можливо, хтось з датою виходу альбому (бо не вміють планувати такі речі), а хтось з матеріалом. Якщо у перших трьох випадках ще якось можна пережити цю біду, то от з останнім вже важко миритися. Дебютний альбом Heartprints надто сильно віддавав blessthefall та їм подібними гуртами, через що його ще у 2018 році було неможливо серйозно слухати, а зараз… Ну, інакше як таким модним і популярним словом "крінж" я це описати не можу.

Але добре, забудемо про "See It All", зараз цікавіше глянути на те, як гурт еволюціонував за ці три роки. За цей час багато чого відбулось — гурт пережив втрату одного з учасників у 2020-му і на його пам’ять випустили мініальбом "Egomania". Як кажуть самі учасники, гітарист Рома не встиг почути, як буде звучати цей матеріал у фінальному своєму варіанті, тому вони щиро сподіваються, що EP вийшов саме таким, як він мріяв.

Однак відійдемо від сумних подробиць і візьмемось за аналіз музичної складової. Перше, на що звертаєш увагу після прослуховування релізу — вау, стало набагато менше цього високого і заавтотюненого вокалу. І це чудово, максимально добре, бо повертаючись до матеріалу 2018 року — дідько, слухати це фізично складно, все збивається в таку кашу з одноманітних рифів і однакового вокалу, що хочеться або вимкнути якомога скоріше, або дочекатись закінчення цього релізу.

На новому ж EP інструментал став набагато мелодійнішим разом із вокальними партіями. На перший погляд здається, що тут все супербанально: куплет з екстрим вокалом + приспів з чистим вокалом = повторити тричі протягом треку. А потім, після кількох прослуховувань, розумієш, що між альбомом 2018 року і цим ЕР просто небо і земля. Там — м'яко кажучи, просто неякісна музика, а тут… Ну хоч більш-менш пристойний матеріал з помітно кращим сонграйтингом. Але вторинності у нового матеріалу теж не бракує. Якщо "See It All" — це реліз 2018 року з матеріалом 2008-го, то "Egomania" — це цьогорічна новинка з тим усім, що ми чули у гуртів на кшталт Asking Alexandria та подібних ще у 2011 році. Принаймні є стабільність — різниця в років так 10 у актуальності матеріалу залишається.

Таку думку підтверджує й інший рецензент Єгор Фелюст:

"Абсолютно не хочу говорити про звучання — воно відстале за усіма параметрами. Складається враження, що музиканти будь-якого жанру, дотичного до мелодійного металкору, не в курсі, що у календарі після 2012-го минуло вже 9 років.

Мініальбом не має якихось особливих та цілісних моментів — у першому треку запам’ятався брейкдаун, у фіті з Євгеном Тимчиком — сам Женя, в наступному — просто приспів.

Heartprints як не могли три роки прийти до чогось свого, так і не прийшли. Прогрес помітний, звичайно, і зараз цей матеріал важко назвати копіркою, але свого обличчя вони досі не знайшли."

Окремо хочеться поговорити про зміст та ідею EP — банальні та абстрактні лозунги про політичні речі, особисті стосунки між людьми та таке інше з фразами на кшталт "political games — this is insane", а також текстами, пряма цитата: "united we stand, divided we fall, you’re not alone". За такі рядки, чесно кажучи, треба ставити в куток на гречку. Я просто залишу це посилання і попрошу всіх не дуже лінивих людей прогортати до самого низу сторінки та скласти 2+2.

У результаті, гурт може пишатися релізом — це однозначно крок вперед у порівнянні з дебютником: і сонграйтинг, і матеріал, і вокал — все стало кращим. З іншого боку, це все настільки ж вторинно, хоч і не бісить так, як це було три роки тому. Ну і наостанок: обкладинку малював Олексій Зацерковний зі Space of Variations. Лише коли я про це дізнався, все стало на свої місця, адже відчуття, що десь це вже було, не покидало з моменту, коли я помітив новину про реліз мініальбому (порівнюємо малюнок для "Egomania" та цей).

P.S.: А ще у гурту немає bandcamp-сторінки, мабуть, їх взагалі не цікавлять прямі продажі релізів.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua
 

Heartprints — запорізький альтрок/мелодік-металкор гурт, сформований у 2018 році. Дискографія нараховує дебютний альбом та мініальбом. У період із 2012 до 2018 були відомі під назвою Sunset Poetry.

Heartprints у мережі:

https://heartprintsband.com/
https://www.facebook.com/Heartprintsband/
https://soundcloud.com/heartprintsban
https://www.instagram.com/Heartprints_band
https://www.youtube.com/channel/UCvrPWpkfhpVULw9yayf0VbQ