Milktuth — Easy (2021)

Минає рік відтоді, як ми вперше написали про новий проєкт Milktuth і ось виходить їхня перша велика робота — "Easy", мініальбом із шести пісень про кохання і не лише.

У червні 2020 року світ побачив однойменний сингл молодого гурту й відтоді велася робота над іншими композиціями. Відповідно, цей реліз — ще одне дитя карантину, яке продовжує розвиток української DIY-культури. Дівчата ділилися, що мають багато матеріалу, готового наполовину або навіть більше, а тому карантинний час пішов на доведення його до кондиції. Для першого синглу інструментальні партії музикантки записували окремо, спродюсувала його Віра Білостоцька, чиїх навичок роботи зі звуком цілком вистачило як для сольного проєкту lisova, так і для Milktuth. Процеси міксингу й мастерингу синглу мали місце на київській студії trakhtemyriv struggle. Що стосується цього альбому — його запис відбувся на київській професійній студії Primat Production, а за архітектуру звуку взявся відповідати англієць Ian Caple, музичний продюсер, який також працював над дебютником таких само "повітряних" і негучних Tindersticks — тоді одноразова співпраця з першого альбому переросла у багаторічний союз. Можливо, так станеться і з українським бедрум-поп проєктом, адже Єн, який вже давно у вільному плаванні, сам, з його скрупульозним підходом, погодився співпрацювати з Milktuth, до яких застосував свій одвічний принцип "не давати звучанню повторюватися".

Цікаво, що інтерв’ю з Milktuth й обговорення музики дівчат з’явилися ще тоді, коли в дискографії гурту була лише одна пісня. Це не парадокс, але так трапляється нечасто, можливо, лише тоді, коли передчуття чогось хорошого особливо сильне й гурт викликає щире бажання зазирнути всередину колективу, а не розвідати стратегію подальшої активності. А все-таки, певна стратегія була — колектив уже мав окреслений напрям руху до запису, необхідні орієнтири, а тексти пісень приладжувалися до однієї концепції, яку розумієш більше чуттєво, аніж розумово. І немає жодного сенсу декодувати ці почуття в слова.

Усі коментарі дівчат позитивно заряджені, крізь них говорить старання, мета ділитися тим, що народжується лише в злагоджених командах. Серйозність підходу, крім слів самих учасниць, підтверджена ділом — крім того, що учасниці Milktuth повністю самостійно створили свій перший трек, Настя Спічка, чий основний інструмент — бас-гітара, взялася за вивчення ударних із викладачем (й тим самим вирішила проблему Milktuth, який не відбувся би без ударниці), Лєра Гуєвська змонтувала поки що єдиний кліп гурту, Женя Бондаренко зробила фотографію для обкладинки мініальбому, а Віра Білостоцька разом із Лєрою її обробили.

"Easy" — реліз дуже простий, легкий, ніби перегляд підліткової мрії, але водночас його не можна назвати пласким або примітивним — чи не кожний трек має синтовий фон, а основний вокал підтриманий беком. Усі інструменти витримані в одному стилі звучання, навіть попри те, що між випуском синглу й решти альбомних пісень є велика часова пауза, і загалом реліз монолітний, а цього не кожному вдається досягти з першої спроби. У той самий час, пісні не зовсім схожі між собою, можна лише стверджувати, що вони містять об’єднувальні риси, серед яких тихі приспівування, що повторюють мотив попередньої чи наступної пісні без сильного втручання в нову композицію, чи однаковий наліт шумів, відчуття легкої приглушеності інструментів, характерна монотонність барабанів.

У композиції "Trust" є той емоційний підйом, із яким легко примиритися, і він більше ніде в альбомі не повторюється. Що стосується вже почутої багатьма "Easy", вона звучить холодно й відсторонено від будь-якого почуття, навпаки, це пісня-розмірковування, унаслідок яких уже з’явилися аналогії та тверді судження — ‘your love […] fits in a bottle of cheap perfume’. Якщо ми вже дивимося на музику гурту із позиції почуттів, що мені видається правильним, то апогеєм їхнього вияву можна назвати найпершу композицію мініальбому — "Under The Same Skies". Тут знову звучить і не набридає стара, як світ, істина про те, що ТИ можеш бути тим, ким ТИ хочеш, це тебе і визначає. Із простим гітарним соло та розлогим вокалом, ця пісня звучить дуже ясно й життєстверджувально.

Ця музична робота триває недовго, та за цей час на підсвідомому рівні розумієш, що слухаєш усталений колектив, у якому зараз усе добре, їхня музика заспокоює, а їхні слова доброзичливі. Ця музика подібна до піни, яку вітер реалій боїться здмухнути, яку не хочеш відпускати в будь-якому віці, бо та обійняла підлітковий дух. А якщо музика вічна, то й дух, виходить, житиме безкінечно. Ну, і наостанок скажу, що мені завжди було мало музики на кшталт Fat Creeps взагалі, а особливо радісно тепер мати її вдома.

Milktuth — столичний квартет, до складу якого входять учасниці гуртів ai laika! та lisova. Власну музику позиціонують як бедрум-поп, себе ж називають "панелька-бенд". Серед джерел натхнення вказують гурти No Vacation, Beach Fossils, Slowdive, The Cure.

Склад гурту (в порядку приєднання до проєкту):
Женя Бондаренко — (бас, вокал),
Вєра Білостоцька — (гітара, вокал),
Настя Спічка — (барабани),
Лєра Гуєвська — (гітара, бек-вокал)

Milktuth у соцмережах:

https://www.facebook.com/Milktuth/
https://www.youtube.com/channel/UCsI9TNXnLd2PPkcn8soIT_w
https://www.instagram.com/milktuth.band/
https://soundcloud.com/milktuth