O'Hamsters про "From Green Hills to Raging Sea": потрекова розповідь (Блог)
Сьогодні, у день 13-річчя гурту, українські селтік-панки випускають новий повноформатний альбом "From Green Hills to Raging Sea", на якому звертаються як до традиційних своїх підходів, так і чимало експериментують. Про кожен трек докладно та про альбом загалом читайте у цьому матеріалі.
Виник у 2009 році в Києві. За час своєї активності колектив об'їздив Україну від Львова до Луганська й від Житомира до Одеси. Загалом же на рахунку O'Hamsters понад 100 виступів та багата дискографія. З яскравих моментів цього року можна виділити спільний трек з американськими колегами по жанру Dropkick Murphys.
Далі передаємо слово хлопцям, адже хто зможе краще розповісти про своє творіння, аніж його автори.
На цей альбом ми витратили просто неозору кількість часу та зусиль. У нас ніколи не було такого довгого періоду між релізами, оскільки наш попередній лонгплей "Где бы мы ни бывали" вийшов у лютому 2017 року — відповідно, минуло цілих 5 років. Нас постійно щось зупиняло: спершу у 2019 році в нас змінився гітарист, і нам довелося витратити багато часу на те, щоби підготувати повноцінний сетліст для концертів. І щойно ми були готові перейти до нових треків — настав локдаун. Ми не бачились і не репетирували кілька місяців, концерти зникли як явище — і ми вирішили, що треба приділити ще більшу увагу альбому. Але після цього в нас постійно виникали особисті справи, ми готувалися до наших традиційних концертів до дня народження гурту та фестивалів, тож процес рухався досить повільно.
Назва альбому стала втіленням нашого поступового дрейфу від тієї музики, яку O'Hamsters грали на першому альбомі "Алкофилософия", до чогось більш агресивного, більш темного й більш угарного — тобто дрейфу від зелених пагорбів до штормового моря. Інакше кажучи — “From Green Hills to Raging Sea”.
А потім, коли альбом був майже записаний, ми анонсували його вихід у травні і… русня розпочала повномасштабне вторгнення. Після цього ми взагалі відклали плани на реліз і не приділяли альбому уваги кілька місяців. Нас весь час гнітило питання — чи доцільно зараз випускати нову музику? Чи може вона бути не рефлексією на війну? Чи здатні люди зараз у принципі слухати нові релізи та насолоджуватися ними? Але врешті ми вирішили перезаписати 7 російськомовних треків, переклавши їх українською та англійською (три англомовні та два україномовні треки були записані раніше), і випустити альбом на честь нашої 13-ї річниці, 25 листопада. При цьому ми запустили передпродаж альбому на Bandcamp — і всі кошти, що ми отримаємо як із передпродажу, так і з продажу після релізу, передамо волонтерській організації нашого друга Олександра "Сіда" Сєдова HMV.UA.
Наші методи написання треків змінювалися протягом років, і для "From Green Hills to Raging Sea" ми об'єднали різні підходи: деякі майже готові треки приносив окремий учасник і вони записувались у майже незмінному вигляді, інші треки виростали з невеликих мелодій, а деякі були об'єктами колективної творчості або результатами спільного джему на репетиції.
Раніше музиканти публікували серію дотепних відео з процесу запису альбому
Тексти для треків писали наші вокаліст Антон і барабанщик Денис. Лірика цього альбому переважно присвячена Ірландії, однак ми завжди говорили й говоримо, що історично між Ейрою та Україною надзвичайно багато спільного, тож деякі тексти цілком лягають і на сучасні українські реалії. Крім того, знайшлося місце й іншим темам — футбольним хуліганам, піратським походенькам, протезам геніталій і угарній рефлексії на україно-російську війну та смерть русні.
Обкладинку для альбому намалював досить відомий серед українського панк та хардкор андеграунду художник Олексій Дем'янюк, також відомий як Довбуш. У його портфоліо — десятки легендарних афіш, стікерів, скетчів, тож ми дуже давно хотіли до нього звернутися. Обкладинка в чомусь продовжує нашу традицію, започатковану альбомом "Где бы мы ни бывали" — і там, і тут на артворку зображені всі учасники гурту. Однак на обкладинці "From Green Hills to Raging Sea", окрім, власне, зелених пагорбів та моря, на якому починається шторм, заховані відсилки до різних треків альбому. Які саме — це ми вже залишимо фанатам для розгадування :)
Звуком альбому займався Дмитро Бастанов. Зазвичай він займається хардкорними або метал-релізами, але нас це влаштовувало, бо ми хотіли знайти баланс між моцним метальовим звучанням та фолк-панковою основою. І Дмитро нам забезпечив це повністю, звук вийшов саме таким, як ми й хотіли: насиченим, чистим, агресивним та концентрованим. Крім того, у деяких випадках ми хотіли досягти інакшого звучання, йдучи в бік рок-н-ролу, стоунеру або блюзу — і Дмитро так само чітко реагував на наші побажання.
Тепер — детально про всі 13 треків на альбомі:
1. Cath Ghleann Molúra
Це перший випадок, коли ми ставимо інструментальний трек на початку альбому — але тут не було жодних роздумів: він одразу з'явився з подачі вокаліста Антона та акордеоніста Вови як інтро, і саме так ми весь час його сприймали. Блюзове завершення стало результатом імпровізації на репетиції, подібних уривків, якщо нам не зраджує пам'ять, у нас до цього не було. А назва — це продовження нашої невеличкої традиції: уже в третьому релізі в нас є трек, який має назву ірландською та присвячений відомій битві з історії Ірландії. У нас уже були “Cath Chluain Tarbh” про битву при Клонтарфі 1014 року (це, до речі, теж інструментальний трек) з альбому "Киев/Дублин/Алкоголь" та “Cath Sulchuait” про битву при Сулкойті 968 року з альбому "Где бы мы ни бывали". “Cath Ghleann Molúra” ж присвячена битві при Гленмалурі 1580 року, у якій об'єднане військо ірландських кланів перемогло англійську армію.
2. Black Sails
Над цим треком ми почали працювати майже одразу після запису альбому "Где бы мы ни бывали", влітку 2017 року. Його написав наш тодішній гітарист Олексій Тарасюк, він же записав гітарні партії для цього треку на альбомі. Спершу трек мав російськомовний текст, але після перекладу його тематика не змінилася: це пісня про те, як зростав і дебоширив на морі легендарний пірат Капітан Флінт. За версією однойменного серіалу “Black Sails”, його справжнім іменем було Джеймс МакГроу — саме це ім'я ми використали в треку. Кліп на цю пісню нам робив Артем Пронов, котрий, як завжди, виконав неперевершену роботу (причому як зі зйомкою кліпу, що відбулася за два тижні до повномасштабного вторгнення русні, так і з повторним монтажем після перезапису тексту), за що ми вчергове посилаємо йому цьомчики. Це — один із найагресивніших треків на альбомі, і практично весь час ми були певні, що він буде другим — одразу за інтро, щоби в'їбати слухача на контрасті. Тож так і сталося!
3. Пісенька про Капітана Бена Лаферті
Цей трек можна назвати сіквелом нашого легендарного треку "Плыли и дрочили": знову класична для O'Hamsters тема чоловічих геніталій, знову класичний айріш-панк. Щоправда, ми постаралися урізноманітнити інструментальну частину: тут і барний п'яний вальс на початку з алкашами, які відстукують ритм ногами й келихами, і програш із повільним розвитком темпу, і пердьож наприкінці. Коротше, усе, за що нас люблять, шо тут ще додати. Початкові напрацювання для цього треку приніс наш вокаліст Антон, а над його аранжуванням ми вже працювали спільно.
4. До Ірландії
Одна з двох балад на альбомі — і це трек, аранжування якого подобається нам ледь не найбільше. Свого часу вокаліст показав нам текст, а тодішній гітарист Олексій підготував досить нетиповий для нас інструментальний трек, який із часом перетворювався і доповнювався. Цікавими родзинками в ньому є партія фортепіано, зіграна нашим акордеоністом, та партія вістлу, у якій наш вістліст та мандолініст Андрій використовує цікаву техніку (крім того, це один із двох треків, у яких Андрій грає на вістлі — на інших він грає на мандоліні). Трек розповідає про ірландського політичного в'язня, який помирає у британській тюрмі далеко від батьківщини. На останній сповіді помираючий згадує про своє недовге життя і питає у священника, чи полетить його душа після смерті до рідної Ірландії.
5. September'56 (feat. Євген Тимчик)
Трек, який виріс із репетиційного джему — своєрідний результат колективної свідомості, і кістяк цього треку народився всього за 15 хвилин. Спочатку ми навіть відмовились від того, щоби включати його в альбом — але в підсумку передумали й зараз вважаємо його одним із наших найкращих треків. Фінальна частина — взагалі нетиповий для нас стоунер-риф.
Сюжет пісні, текст до якої написав наш барабанщик Денис, побудований на реальному випадку, що стався в радянському таборі у 50-х роках: троє в'язнів тікають із в'язниці, розташованої в пустелі, довго ідуть пустелею без води і їжі, після чого двоє з утікачів вирішують зарізати третього, щоби напитися його крові. Однак, коли вони вбивають свого спільника, його кров через спеку, зневоднення та голод одразу згортається, тож убивство виявляється беззмістовним. У реальному випадку, що мав місце на території сучасного Казахстану, двоє втікачів, що були "урками" — тобто досвідченими кримінальниками — зарізали спільника-українця, хоча він обіцяв їм, що вони дуже скоро мають знайти джерело води. Після цього вбивці дісталися джерела за кілька хвилин.
Це перший фіт на альбомі — на цьому треку можна почути вокал усім відомого Євгена Тимчика з Septa i The Nietzsche (до речі, ми дуже довго шукали людину, яка би записала цей трек, і Євген нам дуже допоміг, за що ми йому безмежно вдячні).
6. Мій Армалайт
Спочатку це була просто наша адаптація пісні Ірландської республіканської армії "My Little Armalite", яка розповідає про роль гвинтівки Armalite AR-18 у боротьбі ІРА за незалежність Північної Ірландії. Але після початку повномасштабного вторгнення ми вирішили змінити текст треку, зробивши його розповіддю українського військового, який протягом україно-російської війни опиняється в різних точках фронту і знищує русню такою ж гвинтівкою Armalite. Коли ми дізналися про те, що деякі українські військові насправді користуються "Армалайтами" — наші останні сумніви відпали. Простий, прямолінійний трек, побудований на моцній мелодії мандоліни.
7. Rocky Road to Odesa
У цього треку дуже цікава історія. Уперше його грав гурт Paddyguns, до складу якого входили наші теперішні басист Макс і гітарист Руслан. Вони приурочили цю пісню до Irish Brotherhood Fest 2015 року, який відбувся якраз в Одесі. Потім Paddyguns розпались, а за пару років Руслан приєднався до O'Hamsters і запропонував, так би мовити, реквізувати трек собі. Тож ми дещо прискорили його, додали програш наприкінці, відредагували текст, розбили вокальні партії (таке різноманіття вокалів на одному треку в нас уперше) — і так цей трек опинився на альбомі. У тексті ми обігруємо відому фразу про "Одесу-маму", яку славлять пірати, що прибувають до одеських портів після грабежів та запоїв. Так, ми знаємо, що в Одесі не було піратів, це художній вимисел!
8. Пагорби Дніпра
Цей трек нам приніс Антон, і практично одразу він сприймався нами не стільки як фолк-панк, а швидше як рок-н-рол, що відобразилось і на аранжуванні: пісня досить відчутно відрізняється від усього альбому звучанням і темпоритмом. Вона присвячена нашому коханому Києву: його краєвидам, любовним історіям, закладам і, звісно, пагорбам Дніпра. За інструментальну основу ми частково взяли пісню "Isle of Innisfree" Діка Фарреллі. Ну а кінцівка, у якій ми цитуємо легендарну пісню "Як тебе не любити, Києве мій!", виникла якось сама собою і лягла просто по красоті.
9. Together as One (feat. Finny McConnell)
Якось наш басист Макс скинув у чат відео, написавши, що цей шматок навряд чи нам підійде, і він довго сумнівався, чи варто ним ділитися. Але наш драмер Ден майже одразу зробив із цього невеликого басового інтро (до речі, ми пару років так і називали цей трек — "Басове Інтро") цілу пісню і зрештою вона теж опинилась на альбомі. Ця пісня досить нетипова для нас: на початку вона набагато більше схожа на midwest emo, а всередині — на поп-панк, і водночас вона є швидшою за переважну більшість наших пісень. Текст треку — про єдність, про братерство, про сцену, про спільні двіжі та угар, про те, як багато музикантів та фанатів тримаються разом вздовж багатьох років попри втрати, зміни в особистому житті та банальне старіння. Ми надзвичайно вдячні Фінні Макконнелу з легендарного канадського гурту The Mahones, який одразу погодився на нашу пропозицію записати цей трек разом із нами.
Відео на цей трек зробив наш мандолініст Андрій і воно відображає якраз те, про що розповідає текст пісні: юніті та братерство української фолк-панк сцени крізь роки, ну і, звісно, наші спільні двіжі всередині O'Hamsters, наші абсурдні угари, запої, виїзди та концертні розйоби. Те, за чим ми зараз дуже сумуємо — бо всього цього нас позбавив спершу COVID, а потім русня. Крім цього, відео демонструє процес запису треку на нашій улюбленій студії та репетиційній базі Києва — PystelnukArt.
10. За Свій Клуб
Знову доробок нашого вокаліста Антона — коли він приніс напрацювання для цього треку, одразу запропонував зробити його наближеним до Oi! Не певні, що нам вдалося, але в будь-якому разі пісня вийшла насичена, агресивна, міцна, а фінальний програш — дуже мелодійним та душевним (подібні сінгалонги, до речі, у нас теж уперше). Трек, як можна судити з назви, розповідає про середовище футбольних хуліганів та їхні поєдинки за межами футбольного поля. Для початку цієї пісні ми використали чанти фанатів головного кельтського клубу планети — "Селтік" (Глазго), яким ми вже присвячували у 2013 році трек "Celtic Crew".
11. Пеггі Летермор (feat. Дмитро Данов)
Тут ми маємо справу з класичним айріш-панком: короткий, швидкий трек, насичений короткими інструментальними програшами. Це ніби й ірландська народна пісня, але водночас ми змінили там і текст, і музику… Тематика теж досить класична для нас: після злягання з дівчиною життя ліричного героя йде шкереберть, аж доки священник не радить йому вибити клин клином, і він вирішує знову знайти ту саму дівчину, щоби відновити звичний плин часу. Цю пісню також приніс Антон, а скрипку для нього записав Дмитро Данов — скрипаль гурту Ukiez, а колись — учасник першого складу O'Hamsters (так, в O'Hamsters колись був скрипаль і навіть волинщик!).
12. Наш Дім
Ще один трек авторства нашого колишнього гітариста Олексія, який з'явився ще у 2018 році (і знову-таки, Олексій записав гітарні партії для цієї пісні). Трек присвячений другій хвилі української еміграції — тобто українцям, які покидали батьківщину на початку 20 століття після поразки України у визвольній боротьбі та окупації її території більшовицькою армією та шукали свій новий дім на заході, за океаном — у США та Канаді. У цьому треку є аж дві новації в рамках O'Hamsters — приспів на сінгалонгах та фактично подвійні вокали — разом з Антоном половину тексту тут співає наш басист Макс. Цей трек, до речі, увійшов до третьої частини збірки Неформату та МАПА — тож бажаючі могли послухати його ще кілька місяців тому, а також придбати збірку й підтримати таким чином ЗСУ через фонд "Повернись живим".
13. П'яний Скрипаль (feat. Анатолій Хоменко)
Останній трек на альбомі і друга балада. Варто сказати, що це ще одна традиція Хом'яків — закінчувати альбоми баладами. Прекрасне соло скрипки під акомпанемент пабу видається нам ідеальним завершенням. Трек розповідає про скрипаля, що грає вечорами в пабах і дарує відвідувачам неперевершені емоції. Наприкінці ж пісні скрипаль нагадує всім про те, що будь-які посиденьки в пабі, як і відпочинок у принципі, можливі завдяки воїнам, які захищають країну від руснявих варварів. І це дуже добре передає наші емоції із цього приводу — і наш альбом, і наша музика загалом були би неможливі без ЗСУ. Партію скрипки для цієї пісні записав Анатолій Хоменко — скрипаль гуртів 100 % Бавовна та наших старих колег по сцені Shamrocks.
Ми дуже вдячні Неформату за увагу до нашого релізу й можливість максимально детально розповісти про нього! Сподіваємося, він подарує більшості людей, що його послухають, позитивні емоції — і нагадуємо, що найголовнішою зараз є перемога України у, без перебільшення, визвольній війні проти росії. Прискорити ж її можливо за допомогою волонтерської діяльності та донатів перевіреним волонтерам. Даємо вам найліпші (але не вичерпні), на нашу думку, приклади:
O'Hamsters у мережі:
https://facebook.com/ohamsters
https://instagram.com/ohamsters/
https://www.youtube.com/c/OHamsters
https://ohamsters.bandcamp.com/
