Venice May: дебютний альбом став для нас справжнім випробуванням

У 2013 році киянка Наталя та француз Вінсент створили власний гурт Venice May, а восени 2018-го з'явився на світ їх перший повноформатний альбом "Illusion is inevitable". У невеликому інтерв'ю ми дізналися, як саме почалася ця міжнародна співпраця, чому робота над дебютником тривала 5 років та чи планує гурт виступи в Україні. 

- Розкажіть для початку про те, як виник ваш гурт. Чому та як вирішили зібратися та грати разом, зважаючи, що учасники з різних країн? 

Наталя (далі - Н): Доля звела мене з Вінсентом, гітаристом гурту, у 2009 році в Парижі. У 2010 році ми одружились і я переїхала до Франції. У нас завжди були однакові музичні смаки, тому через декілька років після нашої зустрічі ми вирішили спробувати разом писати музику і швидко зрозуміли, що це "наше".

- Чи були у вас до того якісь інші музичні проекти? 

Вінсент (далі - В): Так, до Venice May я кілька років грав у пост-роковому гурті, до речі, коли я зустрів Наталю, ще був її членом. Але поступово я зрозумів, що хочу мати свій власний гурт, бажано з жіночим вокалом (у пост-році зазвичай нема вокалу), і вирішив сконцентруватися на одному музикальному проекті.

Н: До Venice May у мене не було інших музикальних проектів. Я завжди писала музику сама, вдома і для себе.

- Хто зараз є у складі гурту?

Н: Серце гурту – я та Вінсент. Ми пишемо всі пісні від А до Я разом, удвох, і виступаємо з нашими лайв-музикантами, ударником Жеремі та басистом Слаєм.

- Чому саме "Venice May"? Що означає ця назва? 

В: Ми - величезні шанувальники роботи гітариста Джона Фрусчанте, у складі Red Hot Chili Peppers, але особливо його сольної творчості. Декілька років тому він випустив невеличкий EP з доріжкою під назвою "Venice May 1", сповненою прекрасних ідей, як завжди. Ми припускаємо, що він записав цей трек у травні, в каліфорнійському районі Венеція, чи, може, так звати дівчину, яку він зустрів?

- Від часу створення гурту до моменту виходу дебютного альбому "Illusion is inevitable" минуло 5 років. Чим займалися увесь цей час? Працювали над релізом?

Н: Так, весь цей час ми працювали над релізом. Це було справжнє випробування, адже ми змінили трьох звукоінженерів, поки не вирішили записати альбом самі, преміксувати треки та довірити їх білорусу Алексію Стецюку із Grave Town Production, який зумів обробити наші пісні так, як ми завжди чули їх у наших головах, і навіть краще.

В: Алексій - справжній чарівник і майстер своєї справи.

- Розкажіть загалом трохи про дебютний альбом: як він створювався, що хотіли ним передати?

В: Нас з Наталею, певно, можна назвати двоголовим сонграйтером. Ми пишемо пісні шляхом доповнення та нашарування елементів, які кожен з нас привносить до того чи іншого треку. Все може початися з мелодії фортепіано, або гітарного рифу, або навіть мелодії голосу чи бас-гітари, які поступово перетворюються в завершену музикальну конструкцію.

Н: "Illusion is inevitable" – це меланхолійний рок, чи альтернативний пост-рок, як нас іноді характеризують. Я б не сказала, що це концептуальний альбом, бо кожна пісня – це окрема музикальна історія, з власним емоційним відтінком. Думаю, у перекладі на літературну мову це збірка коротких оповідань, на відміну від, наприклад, роману.

- Які маєте плани на цей рік?

В: Зараз ми працюємо над підготовкою лайв-виступів. Ми сподіваємось відіграти наш перший концерт цієї весни.

Н: Коли ми не репетуємо, ми працюємо над другим альбомом, який плануємо випустити протягом наступних 2 років.

- Наскільки я розумію, базується гурт у Франції. Чи варто чекати ваших виступів в Україні?

Н: Так, Venice May хоч і франко-український гурт, але проживаємо ми всі у Франції. Мені особисто дуже хотілося б виступити в Україні, сподіваюсь, що у нас скоро буде така нагода.

В: Я дуже люблю Україну, і ми по декілька разів на рік навідуємося з Наталею в цю чудову країну. Тому можливість виступити на українській сцені буде для мене прекрасною новиною.

- У прес-релізі йдеться про те, що ви не дуже любите озвучувати гурти, якими надихаєтеся у власній творчості. Тож назвіть, будь ласка, наостанок кілька українських колективів, які самі слухаєте і порадили б іншим.

Н: У дитинстві я співала в хорі й саме так почалася моя любов до українського фольклору. Моя манера співати частково походить саме з українського народного співу, чим я дуже пишаюся. На жаль, я недостатньо слухаю сучасні українські гурти, чи навіть неукраїнські. Як не дивно, але я досить рідко слухаю музику, особливо в період написання пісень та роботи над новим альбомом. Але я все ж таки назву українську співачку, стиль якої мене дуже надихає, напевно, через його фольклорність – Катя Чілі. Мені дуже хотілося б, щоб вона створила український рок-гурт!

В: До речі, говорячи про український фольклор, ми у недалекому майбутньому плануємо зробити "кавер" на народну українську пісню в інтерпретації Venice May.

Venice May у соцмережах:

https://venicemay.bandcamp.com/
https://soundcloud.com/venicemay
https://www.facebook.com/venicemaymusic/
https://www.youtube.com/channel/UCSTbcTFBlSq9DJgjwfy8ijw/videos