Найкращі українські релізи 2024 року
Традиційно завершуємо рік підбіркою найкращих, за версією нашої редакції, вітчизняних альбомів та мініальбомів. І вперше за історію складання топів у нас вийшов рівно ТОП-50. Отож, поїхали!
Рік 2024 емоційно видався доволі складним. Усе більше мобілізованих, усе більше загиблих, усе складніше долати накопичений стрес. Певно, через це більшість із нас у редакції погодилася, що, хоча цьогоріч і виходило чимало дуже якісних релізів, запам’яталися з них далеко не всі, зокрема через те, що не змогли подолати той самий емоційний бар’єр, а, на нашу думку, це та складова, яку не можна виключати з рівняння, принаймні не у всіх випадках.
Проте ми ретельно зібрали всі відомі нам цьогорічні релізи в табличку, порадилися з нашою спільнотою читачів, дослухали та переслухали все можливе, голосували, трохи сперечалися, і врешті готові презентувати вам свою версію найкращих українських альбомів та EP 2024 року. Традиційно ми не ставили собі сильних жанрових обмежень, і так само не було в нас лімітів щодо кількості, але природним способом цьогоріч вдалося виділити рівно 50 релізів.
Також слухайте наш цьогорічний топ на Deezer, Apple Music i Youtube Music
811 — 811 (skate punk)
Єгор Фелюст, івент-менеджер, рецензент: Надзвичайно мелодійний панк-рок із впізнаваним вокалом Дениса Лефта й притаманними регіону швидкостями та ходами. Серед усієї когорти гуртів ОСНС, 811 виділяються поглядом на панк-рок, кращі часи якого були в пізні 80-ті та ранні 90-ті, коли руки MTV не дотягнулися до панку. Проте нафталіном тут і не пахне!
0% Mercury — Аокігахара EP (metalcore)
Ярина Денисюк, головна редакторка: Дивним чином EP "Аокігахара", що логічно виріс із попереднього альбому "We should definitely do this!" (2023) вдається ледь не перевершити свого попередника. Українська мова (нарешті!), вдалі гітарні партії, експерименти з акустикою, об’ємні нашарування бек-вокалу й висока концентрація сенсів та емоцій — усе це створює дуже міцну роботу, хоч і дещо коротеньку, але із 0% Mercury ми вже до такого звикли. І якщо брати сучасну українську металкор-сцену в широкому сенсі, то 0% Mercury і їхній цьогорічний мініальбом — найвдаліші її представники.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Багно — Гук EP (stoner-doom)
Єгор: Україна славиться психоделічною та повільною музикою, проте інструментальних представників у ній не так уже й багато. Львів’яни Багно подарували нам 25 хвилин подібної музики, гармонійно поєднуючи дум, сладж і стонер. Інколи ловив себе на відчутті, немов водночас слухаю роботи Somali Yacht Club, Baroness і якихось Sons of Arrakis.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Безвихідь — Епітафія (ambient pop, BE₴HKET)
Єлизавета Джулай, новинна редакторка: Перший і наразі єдиний повноформатний альбом виконавиці гідний топу з трьох причин: імерсивність, цілісність і доступність. Побудована на повторюваних мотивах, своїх для кожної пісні, ця музика вирізняється персональною енергією артистки Лідії, де її уміння і почуття відчуваються як першочергові. Усе ж інше — вторинне.
В альбомі взаємодіють вокал, ембієнт, подекуди у формі дощових текстур, подекуди — глибокого еха, і ритм. І саме хоровий спів Лідії нанизує всі елементи музики на себе й розставляє їх у просторі. Він же забезпечує музиці нескінченну інді-готичність, відчутну, та не надмірну. Ось так Безвихідь лагідною рукою вирізьбила власне потойбіччя у всесвіті творчого обʼєднання БЕШКЕТ.
Ґрунт Палає — Світ Зміниться (hardcore, Neformat Family)
Микола Мага, музичний оглядач: Ґрунт Палає цьогоріч зарекомендували себе як один із найактивніших хардкор-гуртів в Україні. Вдало заявивши про себе спершу синглом, гурт увесь час залишався на виду, суміщаючи досить активну концертну діяльність із записом дебютного альбому, який побачив світ уже влітку. На ньому слухач отримав бадьорий, у міру металізований хардкор з орієнтирами на такі актуальні команди, як Speed чи Pain of Truth, водночас відсилаючи нас і до класики на кшталт Biohazard чи Crown of Thornz. Музика гурту, яка ідеально підходить для концертів, і мотиваційна лірика з купою вокальних хуків гарно спрацювали вкупі, тож альбом отримав схвальні відгуки слухачів, а гурт — гарячу підтримку публіки на концертах. Якщо обставини не завадять Ґрунт Палає працювати в такому ж темпі наступного року, то хлопці можуть стати одним із найпомітніших жанрових гуртів України першої половини 20-х.
Spotify | Youtube Music |
Монтеск'є — Літанія радості й смутку (dream pop, ПОТОП)
Ярина: Цей альбом я вперше послухала, святкуючи день народження найкращої подруги в затишній хатинці в Карпатах. Мене попросили включити щось класне, "ти ж про музику пишеш". Альбом справді виявився класний, але потребує більшої уваги слухача, тому дівчата в моменті (віскі, вино!) не зацінили мінорної атмосфери.
А якщо серйозно, то вже давно точаться розмови про професійний скіл Ігоря Монтеск’є, і тут у сольних умовах він проявився на повну. Об’ємний багатошаровий звук, що нахапав собі елементів різних жанрів, вдало поєднується з гарними українськими текстами, що, однак, не спонукають до певного конкретного настрою, а дають слухачеві нагоду трактувати все почуте на свій лад. І тут це дуже доречно. Ідеальна музика для самозаглиблення.
Мортидо — Ніжність (death-rock, Neformat Family)
Вадим Олійников, журналіст, рецензент: Таємничий та самобутній, безмежно щирий у своїй дитячості альбом "Ніжність" — музика, що, як і всі найкращі альбоми української готики, не боїться звучати вразливо. Альбом написаний інфантами для інфантів, але також альбом, що варто послухати всім поціновувачам незалежної української рок-музики, бо це буде цікава подорож і музичний досвід, який важко із чимось порівняти (докладніше — у рецензії).
Принц Буба — Про птахів і пчіл EP (harsh-noise, Erythroleukoplakia Records)
Вадим: Стильна та впливова робота на межі нойзу i танцювальної електроніки. Підійде як для швидкого та відносно безболісного знайомства із сучасною українською шумовою музикою, так і для багаторазового вдумливого прослуховування.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
ФРН — Час проти нас (screamo)
Аліна Плеська, випускова редакторка: В альбомі ФРН відчувається глибока чесність текстів, які підіймають актуальні теми стосунків, пошуку себе та взаємодії із часом. Це робить їхню творчість актуальною для того слухача, який шукає в музиці не лише розвагу, але і глибші сенси. Кожен трек звучить, як маленька історія із чітким емоційним контекстом, та водночас альбом сприймається як цілком завершена музична історія.
Що ж до звучання загалом, то найбільше це скрімо від людей, які в сцені вже понад десяток років, ностальгійно відгукнеться їхнім одноліткам, однак з огляду на те, що й молодші покоління зараз доволі часто звертаються до емо-елементів у своїй музиці, актуальності цій роботі все ж не бракує.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Ace of Swords — Ace of Swords EP (acoustic, dark folk)
Єгор: Ми багато сперечалися про цей реліз, але не включити його було неможливо. Це чудовий акустичний матеріал, з гарною гітарною роботою та увагою до вокальних партій. Усі чотири треки гарно слухаються, та окремо варто виділити "Paladin's Song", де загальний жанровий мінімалізм збагачується трубами й додатковими вокалами.
І так, можливо, це не дарк-фолк, від людей, які живуть цим жанром, а радше чудово-похмура варіація акустичних пісень Bathory та Blind Guardian. Та саме так має виглядати справжній бард у всесвіті похмурого середньовіччя, данж-синту та магії.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Anton Malinovskyi — немовля (noise)
Вадим: На перетині сюжетів про українське материнство та актуальність біоетичних питань, темне та болісне техно зустрічає фактурний шумовий ембієнт. Важка та неприємна музика, яка точно не додасть вам спокою, але цінність якої, можливо, стане для вас зрозумілою, після прослуховування.
Spotify | Apple Music | Youtube Music
Artgore — Hate as a Reason (death metal, groove metal)
Єлизавета: Дебютний альбом Artgore дався харківським музикантам непросто, але сам він цього не відображає в жодному негативному сенсі. Навпаки, перший постріл гурту — у ціль.
Нагадаю, що музиканти почали свій шлях під гаслом "єдність різноманіття", і цей альбом повно показав слухачам, як музиканти це уявляли.
Лонплею притаманна впізнавана дез-метал-динаміка, але поряд із нею — уже менш прогнозовані прог-метал-спайки між треками, металкор-куплети й іноді навіть хеві-метал-вайб. Відчутно, що виконавці працювали над цією музикою вільно й дозволили собі ті кроки, які хотіли, без упереджень. Мають право!
Водночас це не означає, що альбом не має меж. Вони є. І попри все різноманіття, музична робота працює саме як альбом на противагу збірці треків. Частково це забезпечує й емоційний і невтомний вокал фронтвумен гурту Ольги, злий, як сама ненависть. Нехай так, бо через агресію лонплей вчить правильним речам — не поступатися собою.
Коли для декого перші релізи це лише проба пера й закладення цеглинки на майбутнє, то Artgore вклали себе туди цілком і одразу, принаймні в це легко повірити.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Azimut — NUN EP (post-metal, sludge, Robustfellow)
Єлизавета: Уже давно зрозуміло, що Azimut створюють метал жанрових узбіч, перетину світів. І єдине, що в моїх очах об'єднує їхні релізи — це якась шалена неописана сила, яка щоразу стрімко випірнає до слухача крізь неквапливі мелодії гурту. Оскільки вона знову показала себе, мініальбом виконавців потрапив до нашого топу.
Порівняно з недавнім повноформатником гурту, на цьогорічному мініальбомі виділяється звуковий перфоманс як ідея. Він полегшує зазвичай важкий і щільний аудіомалюнок гурту. Серед іншого, медитативні мелодії цього разу проривають не екстремальні, а майже церковні наспіви, які насилу будують сумісність із традиційним звучанням Azimut, яке тут, звісно, впізнається, хоча гурт і співпрацював із колегами. Їхнього почерку це не розмило аж ніяк.
Завдяки вокалу, який поєднує мови, і відсутності найменшої прямолінійності, мініальбом наточує потойбічної енергії всередину себе відповідно до заявленого в описі альбому. Дивний міфічний світ, як музиканти і сказали в описі, перед нашими очима.
Водночас сміливо припущу, що новий EP Azimut — це музика стану, що ускладнює її шлях до слухача в потенційно непідхожому настрої. Але й це не заважає нам додати мініальбом до топу як такий, що міцно й повільно огортає своїм павутинням, якщо ви вже завітали до його воріт.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Barbarik Torture — Obsessions of Compulsive Mind (brutal death metal, Deepswarming Bloodmagik)
Микола: Калуський гурт Barbaric Torture цьогоріч заявив про себе двома міцними жанровими релізами. Першим вийшов однойменний мініальбом, а за ним уже велика робота під назвою "Obsession of Compulsive Life", яку ми і включили у свій топ. Музика Barbaric Torture зла, мерзенна, емоційна заряджена, з відсилкою до раннього брутального смерть металу. Звук похмурий і в міру сирий. Він і тематичні голосові семпли вдало додають до загальної моторошної атмосфери. Ця робота, напевно, найкраще, що виходило в жанрі в Україні за цей рік.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Burned Time Machine — Лімінальний (alternative rock)
Єгор: Burned Time Machine — гарні представники сучасного альтроку з брейкдаунами, які відсилають слухача до найлегших треків Bring Me The Horizon, Bad Omens або Architects, коли вони вдруге вирішили відійти від "важкого" саунду. Хітово, "солодко", "емоційно". У Ноа Себастіана або Рорі Родрігеза конкуренція на один гурт більша. Це найкращий рок цього року, якому місце на стадіонах та головних слотах нечисленних фестивалів.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
derwisz — Горизонт подій які не згадати (dark hardcore)
Єгор: Саме так має звучати похмурий хардкор, якому підспівують десятки людей під сценою. Трагічно-мелодичний, депресивний, сумний, з ледве помітною надією в кінці. Хочеться згадувати відео з виступів Date Rape, коли сцена й натовп змішувались воєдино, проте Derwisz емоційний пік возвели в абсолют. Тут вам і постблек, і неокраст, і скрімо надрив. До речі, bandcamp також рекомендує слухати з ними pušča і René Maheu, що, як на мене, дуже вдало натякає на звучання, якого слід очікувати від альбому derwisz, та кому саме він може сподобатися.
Doctor Bugg — Movies EP (noise, Erythroleukoplakia Records)
Вадим: Для тих, хто ненавидить хіп-хоп, але заворожено спостерігає картини його загибелі. Шоу Доктора Бага вже збирають більше людей, аніж концерти конвенційних реп-артистів, бо його музика — значно чесніший саундтрек для армагедону, що насувається.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Dying Grotesque — Celestial (doom death metal, Archivist Records)
Микола: Столичний смерть метал гурт Dying Grotesque заявив про себе у 2019 році й відтоді від релізу до релізу стабільно прогресує. Їхній цьогорічний повноформатний альбом це вдало демонструє і стає найкращим у дискографії гурту станом на зараз. Тут у нас старорежимний смерть метал на шведському звуці, із цікавими та різноманітним структурами, з величезною кількістю гітарних рифів, інструментальних ходів і змінами швидкості. Присутній певний мелодизм, який вдало доповнює альбом. Монолітна робота, яку цікаво слухати і в яку цікаво вникати.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Ezkaton — Synaesthesis Monologue (atmospheric black metal, Black Dwell Records)
Єлизавета: Четвертий альбом гурту з порогу зустрічає блендом стилів і щирістю, раніше не розкритою аж до такої міри в жодному альбомі. А його чистий деталізований звук посилив впізнаваність стилю Ezkaton.
Хоча засновник проєкту Роман надихався думом і прагнув до нього ж, чиста блек-металева основа особливо розквітає саме в цьому альбомі. Дійсно, мова гурту збагатилася думовими елементами, що твердо унаочнюють себе від моменту "Solace", але не це вирізняє лонплей серед інших, а його вдала структура загалом. Усі композиції працюють разом і одна за одною сповіщають про щось важке й жахливе.
Порівняно з попереднім лонплеєм гурту, "To Those Who Fell" (2022), новий повноформатник точніший, виразніший як в інструментальному, так і в композиційному плані. Застосований тут експериментальний підхід, від якого Романа відмовляли знайомі, інтригує від перших акустичних рифів і до завершальних епічних куплетів "Forevermore".
Окрім цього, спеціально для альбому Роман опанував гроул. Той докладається до розлому настроїв музики, сповненої емоцій і краси й водночас нелюдського холоду, який особистою трагедією насувається на слухача із завершенням альбому.
Spotify | Apple Music | Youtube Music
Flame — Means For Change (hardcore punk, Reason Records)
Аліна: Flame випускають перший повноцінний реліз за три роки, якщо брати історію гурту з назвою Homesick, і перший під новим іменем. 34 хвилини класичного хардкор-панку, абсолютно не монотонного, пісні різняться від "давайте покачаємось на хвилях спокійного океану" до "а зараз буде шторм".
Для мене особисто це один з найкращих релізів цього року. І Flame — ледь не єдиний наразі український гурт у цьому "класичному" стилі.
Лірика зачіпає теми боротьби з несправедливістю у суспільстві, війну, наше сьогодення. Також, в першу добу повномасштабного вторгнення була написана пісня "под звук сирен", яку для альбому переклали англійською мовою.
Кожен слухач і кожна слухачка зможе знайти для себе щось в цьому релізі — як більш спокійні треки ("Last Goodbye"), так і швидкі й агресивні, як-то "Nothing". Ну і,звісно, не можна не відмітити трек "Here and now" з груповим сінгалонгом у кінці. We are the hardcore <3
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Fretting Obscurity — Das Unglückliche Bewußtsein (doom metal, Bitume)
Микола: Як і минулого року, маємо в топі чорну конячку з представника вітчизняного повільного металу. Другий альбом проєкту однієї людини з Києва, поховальний метал у кращих традиціях. Це чотири треки на 50 хвилин, це дуже повільно, дуже важко й досить мелодійно. Це те, за що ми любимо Mournful Congregation, Esoteric чи Evoken. Що ж до ліричного наповнення, то автор надихався сократівською та класичною німецькою філософією.
Вітчизняний дум метал далеко не такий популярний, як його чорнометальний колега, але стабільно народжує міцні жанрові релізи. І це один із них.
Spotify | Apple Music | Deezer
Guerilla Noir — Пил (metal/hardcore, Venona Records)
Ярина: На третьому році повномаштабної війни чимало виконавців знайшли в собі сили рефлексувати її жахіття, і досвідчена збірна Guerilla Noir тут для мене тримає марку першості. Альбом цілісно оповідає трагедію однієї людини, що, як у тих найпохмуріших і найбільш незабутніх фільмах жахів, завершується смертю після всіх пройдених страждань. Музиканти не лишають нам і цього промінчика надії, а понуру атмосферу підтримують щільними гітарними рифами, можливо, десь одноманітними, але тут це радше працює на загальну концепцію. Основний вокал та запрошені гості теж вдало справляються зі своєю місією і не вибиваються із загальної картини смутку і втрат.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
HELL:ON — Shaman (death metal, Archivist Records)
Микола: Ветерани українського металу цього року випустили свій сьомий повноформатний альбом. Смерть метал взятий за основу, яка щедро приправлена східними фолковими елементами. Чудова робота гітаристів, динамічні та дуже щільні партії ударних і масивний вокал вкупі дають дуже сильний результат. Також варто відзначити звук, він чи не найкращий з усіх робіт гурту. Альбом гарно сприйняли у світовій метал-пресі, до того ж він показав, що попри складні часи HELL:ON перебуває чи не в найкращий своїй формі!
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
kerath — Skutigera EP (metallic hardcore)
Микола: Гурт, який стоїть осторонь загальних процесів у вітчизняній хардкор сцені і спокійно та впевнено робить свій індивідуальний продукт. А саме міксує злий хардкор панк із партіями саксофона. Якраз через саксофон до гурту часом ліплять тег "експериментального" (як до більшості метал-гуртів із цим інструментом), а також називають джаз грайндом (але грайндкору тут не помічено). Менше з тим, це по-хорошому маргінальна музика зі своєю особливою атмосферою. Kerath вкупі з вищезгаданими Barbaric Torture чітко відмічають присутність Калуша на мапі української екстремальної сцени.
Spotify | Apple Music | Deezer
Kondratie — Червень EP (darkwave)
Вадим: Коли світ стає холоднішим, на противагу сентиментальній готичний музиці минулого постає сучасний танцювальний дарквейв. Безлика та владна музика пульсує в темпі твого тремору.
https://open.spotify.com/album/0CaRv4TqZTRkfX41F8R9LR " target="_blank">Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
La Horsa Bianca — Polemosophy (progressive rock)
Єлизавета: Повністю інструментальний альбом, створений на відстані й без важливих для музикантів живих спільних спроб міг завести цю музику на криву доріжку. Але цього не сталося і вона зачарувала кількох учасників нашої команди своєю непередбачуваністю.
La Horsa Bianca — поціновувачі звуку, і не в споживацькому сенсі, а в такому, що кожний звук має бути розкритий, почутий. Звукові сполуки на цьому альбомі вибудовані так, як розставляють хорові яруси, щоби жоден голос не був загублений і лунав допоки дозволяють його фізичні властивості. Урешті цей альбом дав світові гарний приклад експериментальної музики, де саме музика в її звичному сенсі — це головна речовина, а експеримент — це її конденсат, частина її природи.
Краплеподібний звук гітар, медитативні духові й космічні синтезатори разом вивчають простір, перш ніж розквітнути в ньому в час власної весни. Поряд із ними — кардинально відмінні шумові пориви і прог-рокова вінтажність, яка лише скромний гість на цьому альбомі, але постійний гість у творчості гурту. Разом вони розганяються протягом усього альбому до встановлених піків, подекуди звертають із них, але стабільно демонструють неабияку інструментальну наполегливість. Цікаво спостерігати за професіоналами!
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Labyrinthus Stellarum — Vortex of the Worlds (black metal)
Єгор: За дуже короткий проміжок часу одесити стали головним гуртом у мікрожанрі космічного блек-металу перестрибнувши тих самих Darkspace та Midnight Odyssey. Цей альбом вивів їх у топи цьогорічного блеку загалом. Читав багато критики, що тут не вистачає тру сирості, чи навпаки — домінація синтезаторів частку "металу" прибирає загалом, проте альбом прекрасний з усіх сторін. Цілком може стати гетевейним для занурення в більш агресивні підстилі для тих, хто жанр тільки відкрив.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Lord of Plague — Passage to None EP (death metal, Carbonized Records)
Микола: Дніпровський смерть метал дует, який ніби з'явився нізвідки й після релізу знову зник із поля зору слухачів. Та їхня робота заслуговує на місце в нашому цьогорічному топі. Це дуже сильний матеріал, де музиканти посилаються до штатівської старорежимної класики на кшталт Morbid Angel чи Monstrocity, вдало переосмислюючи її. Якісний звук, що пасує цьому релізу, щільні гітари, глибокий низький гроул — усе це вдало замішано докупи й гарно слухається. Одне, що мало, на мініальбомі всього три треки. Хотілось би більше.
Важливо згадати, що вийшов "Passage to None" на Carbonized Records, лейблі барабанщика Necrot i Vastum. А це рівень.
Spotify | Apple Music | Deezer | Youtube Music
Machukha — Mochari (dark hardcore)
Ярина: З інструментальної точки зору "Mochari" — це вдала суміш постблеку, красту та хардкор-панку, що добре відображає багаторічний досвід і різноманітні смаки людей, які цей альбом створювали. Саме такої наслуханості бракувало в багатьох цьогорічних релізах. Однак надворі 2024-ий, і перебити інформаційний шум вдалим задумом та якісним виконанням — не так то і просто. Тут у гру вступає концепція і візуал. Неймовірно якісна лірика про людські страждання та стійкість стає дуже близькою, коли на обкладинках та в кліпах ми бачимо переосмислене національне вбрання. Таке комбо з гарної музики та української культури, коли сам гурт базується в Німеччині, зробило цей альбом дуже помітним для вітчизняного слухача та більш виграшним на фоні багатьох інших конкурентів.
Spotify | Youtube Music | Deezer
Mercy Denied — Палає ЕР (metallic hardcore)
Микола: Гарний приклад металізованого хардкору зразка 00-х від людей, які цю музику люблять і вміють робити. За проєкт Mercy Denied відповідає Віктор Ковальчук, у минулому гітарист легендарних Strike Each Other. Також на цей реліз було запрошено вокалістів Ґрунт Палає і Juggernaut. Тут ми маємо вдале поєднання мошевого хардкору й металічних гітарних партій. Треки мають гарно пропрацьовані структури, музика динамічна, звук важкий, але максимально зчитуваний. Два вокали гарно доповнюють один одного й гармонійно лягають у загальну звукову палітру мініальбому. Усього три треки (+інтерлюдія) минають швидко, не набридаючи слухачу і викликаючи бажання включати реліз знову і знову. Філігранний жанровий запис.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
mertvi dereva — Непереможне Сонце (industrial, Iriy Records)
Вадим: Натхненна мотивами класичного лондонського дарк-фолку, шизофренічна мутація жанрів електро, індастріал та хіп-хоп. Ви надовго запамʼятаєте ламані ритми цього альбому.
NFNR — Fragility EP (electronic, WAAGE Records)
Ксенія Янус, грант-менеджерка, журналістка: "Fragility" від NFNR — електронний альбом, що балансує між ніжністю та напругою. Завдяки проникливим мелодіям, багатошаровим текстурам і ритмам, які ніби ведуть у нескінченний рух, Олеся Оникієнко створює музику, що одночасно зачаровує і спонукає до роздумів. Від записів херсонських протестів у "Sprotyv (Resistance)" до глибоко особистого "Our Hearts", цей альбом — про боротьбу, красу та невичерпну цінність життя навіть у найскладніші часи
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Oleksii Podat — лагідні стосунки зі світом на дні землі (ambient, ПОТОП)
Ксенія: Якщо ви шукаєте міст, що веде від конвенційного інді до безкомпромісного нойзу, від музики ніжної та чуттєвої до музики, яка спричиняє фізичний біль, від музики, що несе певні сенси, до музики, яку неможливо збагнути — то це саме той альбом, що потрібен вам. "Лагідні стосунки зі світом на дні землі" — альбом, що визначає напрям розвитку київської шумової сцени у 2025 році
Orpha — Хмари мені ЕР (post-hardcore)
Микола: Чи не найстаріший діючий хардкор гурт із Києва цього року повернувся з новим мініальбомом. Тут ми маємо продовження музичного вектора, взятого на минулому релізі. А саме постхардкор 90-х, тобто музику в дусі Helmet, Quicksand і подібних гуртів того часу, коли гардкірники навчилися грати й почали видавати міцний рок.
На мініальбомі "Хмари мені" 5 куплетно-приспівних треків, з гарною інструментальною роботою, з хриплим, але мелодійним співочим вокалом, хітовими моментами й добре пропрацьованою лірикою українською. Щирий роковий драйв присутній. На фоні безлічі сирих і беззубих релізів українських гітарних гуртів цей вигідно виділяється своїм характером і довершеністю.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Painful Defloration — The Typewriters (grindcore, Braingrinder Records)
Микола: У певний момент здавалося, що з українським грайндкором не склалось. Жанр досить маргінальний і представлений у нас невеликою кількістю гуртів, які цього року в релізи не змогли. Та тут несподівано повертаються вітчизняні ветерани жанру, маріупольський гурт Painful Defloration і презентують новий альбом. У плані матеріалу ніяких сюрпризів, усе те ж саме, чим себе зарекомендувала команда раніше. Музика для фанів пізніх Brutal Truth, Nasum, Pig Destroyer. Усе те, чим славився Relapse Records в 00-х. Швидкі короткі треки, кулеметні барабани, стрімкі гітарні партії з певною часткою мелодійності та здавлений високий вокал — знайомі елементи, що, проте, відмінно працюють разом.
plaaaato — Vse Zminylos (shoegaze, Electricity)
Ярина: Нова хвиля українського шугейзу не збавляє обертів і цьогоріч видала цілу купу доволі вдалих релізів що базуються переважно на лейблі electricity та трохи за його межами. Мрійливий настрій, спотворені гітари й лоуфайне звучання — такий опис підійшов би до багатьох із цих шумних робіт. plaaaato ж на їх фоні виділяється радше емоційно. Тричі перезаписаний, з купою запрошених музикантів, цей щоденник війни від запорізького музиканта, пронизаний втратами й болем, якимось містичним чином (бо розчути тексти доволі складно) усе ж запам’ятовується найбільше.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Reminded — Everlasting Dark EP (hardcore)
Микола: Ветерани столичної хардкор-сцени повертаються після багаторічної перерви й видають найкращий запис у своїй дискографії. Матеріал гурту помітно металізувався, додавши у важкості. Музиканти вдало пропрацювали гітарний звук, який вкупі з печерним вокалом і шумовими колажами робить атмосферу релізу максимально похмурою і злою. Чотири треки слухаються на одному подиху. Дуже вдала трансформація, хочеться продовження.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
renie cares — la princesse lointaine EP (indie pop)
Ярина: Я не готова стверджувати, що це найкращий за рік вітчизняний інді-поп (залишимо цю місію більш компетентним колегам), але новий мініальбом renie cares приємно вражає та захоплює з перших секунд і не відпускає уваги слухача до самого кінця. Дуже сильна перша пісня — супервдалий вибір. Згодом у гру включаються несподівані елементи року, електроніки, акустика, сумна динаміка зміщується сумно-грайливою, але понад усім вивищується історія ліричної героїні, що її передають чудові щемкі тексти та добре вивірена вокальна манера виконавиці. Ідеальна музика для складних моментів у стосунках. І для нашого топу)
Ritual Service — Acid Cult (stoner doom)
Микола: Одесити Ritual Service довго йшли до своєї першої великої роботи, й ось цього року вона нарешті побачила світ. Тут без сюрпризів — це зразок консервативної жанрової музики, зроблений людьми, котрі цю музику люблять і вміють робити. Це повільний метал з фузовими психоделічними гітарами, вокалом із накрученим відлунням і трохи задвинутим назад у загальному міксі. Звук важкий, такий, що впевнено чавить слухача під час прослуховування. Усі ці речі, що притаманні такій музиці і які вдало реалізують Ritual Service. Як результат, українська гітарна психоделічна сцена має чим про себе заявити цьогоріч.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
RUSIIICK X MISHA SUBSTANCE — Reactor (breakbeat, Polygon Records)
Микола: Музика 90-х повертається до нас у різних її варіантах, але до релізу цієї роботи навряд чи багато хто розраховував на такий продукт, зроблений в Україні. Це динамічна електронна музика, почувши яку одразу з'являються асоціації із чимось на зразок Junkie XL, Meat Beat Manifesto, The Prodigy чи Senser. Це бадьора, у міру зла танцювальна музика, рясно приправлена речитативом. Реліз прийшовся до смаку багатьом слухачам, отримав купу схвальних відгуків, а сам гурт закріпив цей успіх низкою енергійних живих виступів. Дуже вдалий старт, цікаво, яке продовження він отримає.
Solar Blooms — Akháli Dzális Dabadéba (progressive metal)
Єлизавета: Дебютний альбом гурту, який одразу знає, що хоче сказати, — це завжди красиве явище, і Solar Blooms цьогоріч подарували нам таку насолоду.
Цей альбом — щось на кшталт музичного фракталу: його композиції окремо мають той самий вигляд, що й альбом цілком, кожна здатна справити те ж враження, що й сам альбом, хіба лише дозовано; та водночас пісням притаманна певна функціональна автономія, якою вони користуються щоразу, як до них доходить повзунок плеєра.
Чітка композиційна структура сама по собі відкриває цю музику широкому колу слухачів. Упродовж руху за мелодіями лонплею також пригадуєш надто багато імен, на яких зросло не одне покоління — своєрідний гачок, який змушує лишитися до кінця. Виконавці не приховують, що створювали цю музику в час розширення власних музичних смаків. Тож якщо її багатство бодай частково забезпечено цим, — таку непрогнозовану обставину можна брати на озброєння й іншим.
Варто додати, що це багаторічна робота, яка настоялася посеред можливих варіацій свого втілення, що довго лишали відбитки в думках її творців. Відповідно, альбом звучить очікувано зріло. Його професійні аранжування і багатоголосся стали одним цілим під сяйвом трьох сонць, що силуетами споглядають на нас з обкладинки.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
They Came From Visions — The Twilight Robes (black metal, Eisenwald)
Єгор: Якшо у Labyrinthus Stellarum вийшов альбом, що підійде "для більшості", то TCFV — для людей, які розуміються набагато глибше в жанрі, вміють зчитувати референси та вдаватися в деталі. Дебютний LP стояв на одному щаблі з гуртами на кшталт Yellow Eyes, цей же — додав в атмосфері та епічності наповнення. Недарма ж вони підписані на Eisenwald, колишній дім-прихисток Drudkh.
Окремо хочу звернути увагу на ліричну складову, яка побудована навколо фолк-хорор тематики.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
TRANCEDÆNCE — Dnipro City Guardian (electronic, ШЩЦ)
Вадим: Еклектична та стильна електроніка майже без ознак людяності. Аранжування, позбавлені зайвого тепла, і металевий відтінок звучання створюють неповторний фон для осмисленого відпочинку.
Tungu — With the warmness of noir (experimental, Shrike Records)
Ярина: Чимало експериментальної музики — результат діяльності одного-єдиного творця, що для такого способу самовираження доволі логічно. Відтак "With the warmness of noir" якісно виділяється на фоні багатьох інших подібних релізів тим, що засновник проєкту Сергій Сенчук цього разу зміг підписати під реалізацію своїх сміливих ідей цілу когорту талановитих музикантів. Ламані структури, хаотичні голосові записи та несподіване залучення класичних інструментів на кшталт віолончелі чи саксофону перемішуються у єдину картину, де цікаво з кожним прослуховуванням відшукувати нові шари та сенси. А те, що видати все взявся тематичний британський лейбл Shrike Records, лише підкріплює цінність цього матеріалу.
typeled — Більше ніж здається (indie folk, indie pop)
Єлизавета: Творчість typeled у розрізі цього альбому справді постала як більша, аніж здавалася до цього. Принаймні ми користаємося з популярності нашого топу року, щоби донести вам це.
Ліричний від перших і до останніх нот і різноманітний у своєму романтичному спокої, другий лонплей артиста пригортає, неначе теплий спогад. Мрійливі струни й підтримка мінорних духових породжують уявні епізоди з повітря і буквально змушують мріяти.
Цей альбом простягається крізь різні настрої і один неквапливий темп, який дозволяє точково нагадати про важливе. І коли typeled запевняє "все буде добре", бодай до кінця пісні не хочеться ставити це під сумнів. Водночас у ньому присутня меланхолійність, притаманна не стільки самому артистові, скільки когорті музикантів, до якої його додає цей альбом, де Father John Misty, Mazzy Star, Red House Painters і точно хтось іще.
Загалом, цей альбом із витончено втіленим інді-фолковим ядром заявляє про typeled дещо нове, не голосно, на вушко, близький до багатьох із багатьох же причин.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
ummsbiaus & Difference Machine — на півшляху від витоку до краю (experimental electronics, Gasoline Records)
Вадим: Створений у техніці звукового колажування, безумовно, найцікавіший незалежний фолк-альбом 2024. Реліз, який доводить, що українська етнічна музика все ще може звучати свіжо.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Waidelotte — Celestial Shrine (black metal, Debemur Morti Productions)
Микола: Про цей реліз у певних колах ходили чутки ще задовго до його офіційного анонсу. Трійко талановитих людей, а саме Олексій "Златояр" Кобел (Soen), Андрій Печаткін (тоді ще вокаліст White Ward) і Михайло Богайчук (I Miss My Death) об'єднали свої зусилля і видали дуже гідний результат. Суміш чорного і смерть металу, з домішками фолк елементів і проговим підходом звучить дуже солідно. Це старанно пропрацьована робота з купою різноманітних деталей, які чекають слухача під час прослуховування. Реліз має своє індивідуальне обличчя і є одним із найцікавіших вітчизняних жанрових зразків за 2024 рік.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
wallflower — the place where i feel free EP (melodic hardcore, Act Now Records)
Єгор: За всі роки з мелодійним хардкором в Україні були великі проблеми — дуже малого його грали, не прижився жанр. Тому несподіваний ЕР від киян — немов портал у початок 10-х, коли всі навколо тащилися від дебютника Being As An Ocean, нову хвилю називали "модерновим мелодік-хк", хотіли тату з якорем/стрілами та змагалися в емоційності — у кого спокенворд вийде більш виразним або референси вказані в описі глибшими. Якшо гурти на кшталт Heart in Hand, Empty Handed або Departures вам шось кажуть, час пускати ностальгічну сльозу.
Spotify | Apple Music | Youtube Music
XTCLVR — INVERSE (electronic, Standard Deviation)
Вадим: Найкращий звук на танцювальному альбомі 2024 року. Клубна музика продовжує деконструювати себе, а ваші рухи на танцполі все менше нагадують людські.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Zlypni — Ґрунт (indie rock, psychedelic rock, Some People)
Оля Тетерук, учасниця спільноти: "Ґрунт", хоч часом і позиціюється як дебютний, є вже другим великим релізом гурту: на Бендкемп-сторінці ще з 2021 року доступний "Impulse" — альбом здебільшого інструментальних пісень на перетині електроніки і психоделічного року. У новій роботі разом із розширенням колективу бачимо відхід від ембієнтовості до, найперше, гарно пропрацьованих уже текстових пісень і засідаючих у голові приспівів.
На альбомі відчувається та непідробна енергія, що підкупляє на виступах гурту наживо. І хоча вхід у цей стан повільний і дещо химерний, пісні чудово запам'ятовуються і ніби спеціально написані для того, щоби підспівувати на концертах ("Забув"). Тут чуються народні мотиви, які вдало поєднуються з психоделічною циклічністю, так само як традиційно фолкові інструменти гарно вписуються в "сучасний" звуковий ландшафт. Усе дуже різне, але вміло поєднане, як клаптикова ковдра з гарно припасованих різнобарвних і різнотекстурних шматків тканини. Окремо хочеться виділити настрій, естетику цієї музики: хоча теми самозанурення на "Ґрунті" не завжди легкі, світло й тепло просочується навіть у моторошні куточки альбому.
Spotify | Apple Music | Youtube Music | Deezer
Найкращі релізи минулого року, за версією нашої редакції, ви знайдете за цим посиланням.
