Миша Лигуревич — Заговоры и Песни (2021)

Дебютний альбом київського дуету Миша Лигуревич побачив світ 11 квітня 2021 року. Колишні учасники психоделічного постпанк проєкту Брежнев и Дао, Рома Чумак та Семен Докійчук, цього разу вирішили діяти в просторі ритуального фолку. "Заговоры и Песни", а саме таку назву має реліз — це знаковий матеріал, як для київського DIY-лейбла Erythroleukoplakia, так і для українського езотеричного андеграунду загалом.

Спробуємо розкласти на складові сиру й темну матерію звуку альбому "Заговоры и Песни". Рома й Семен, що прийшли в метафізичний авангард із рок-середовища, яке їх втомило, будують композицію альбому, ґрунтуючись на рясно примоченій ділеєм та ревербератором фольковій гітарі. Кишеньковий семплер видає то карбовано індустріальний, то по-шаманськи гіпнотичний ритм, він же відтворює оригінальні (авторські) семпли варганів, тайських пан-флейт, сопілок і дзвіночків. Польові записи, зроблені за методом field recording, створюють атмосферу глибокого занурення в безодню безкрайнього степу. Аналоговий синтезатор Korg Monologue разом із віртуальними синтезаторами тчуть мелодійне мереживо в дусі Олександра Зацепіна з його радянським футуризмом.

Отже, підсумовуючи слов'янський дарк-фолк, польовий ембієнт, дрон і електроніку, Миша Лигуревич видали альбом, який сміливо можна ставити в один ряд із роботами культового київського проєкту Вежа Хмар. Паралелі з українським язичницьким андеграундом 90-х можна проводити й далі, адже "Заговоры и Песни" умовно звучить так, ніби його видали на лейблі Death Dance Productions років двадцять п'ять тому. Тут варто зауважити: язичницька естетика альбому має не агресивний, а сумно-споглядальний та творчий характер у дусі Андрія Платонова. Спадщина Платонова, дивовижний і складний синтаксис його текстів, хтонічні глибини його сенсів, знайшли своє детальне відображення у звуці альбому "Заговоры и Песни".

Демо Брежнев и Дао, іншого проєкту Романа та Семена

Лірика альбому — вірші української поетеси Анни Горецької, заговори авторства Олександри Волох, вокалістки згаданого вище гурту Вежа Хмар, і слова української народної пісні — затверджують альбом у його фольклорності, згладжуючи платоновщину з її радянським магічним реалізмом. За словами музикантів, текстова складова альбому вторинна до музичної. Тексти були підібрані спонтанно в процесі репетицій, але не випадково, — Семен і Рома дуже люблять українську народну музику та український андеграунд 90-х. За словами Романа, "народні" і природні гармонії в подібній експериментальній музиці дуже зачіпають і викликають щось глибше, ніж просто естетичне задоволення. Це важливе зауваження з огляду на те, що одне із завдань мистецтва — пошук нових станів. Що стосується езотеричних елементів лірики, музиканти стверджують, що користувалися ними як інструментом нарівні зі звуком, щоби занурити слухача в глибші переживання. Як стверджує Роман: "Такі образи-символи як ворон, місяць, сонце, мають глибоке коріння у фольклорі, і як наслідок закладені в психіку людей. Працювати з цими речами дуже цікаво, але ми воліємо розглядати їх крізь призму критичного та наукового погляду як, наприклад у Юнга або художньо-антропологічно як у Борхеса".

Окремої згадки заслуговує лоуфай аспект релізу. Це не солодкий лоуфай, властивий підлітковій інді-музиці, а суворий у дусі екстремального блек-металу. Подібну шумову зухвалість востаннє я чув від резидентів лейбла Shaitan Akbar, тож непідготовлений слухач ризикує зазнати фізичного болю від прослуховування. Втім, подібний мастеринг захищає альбом від випадкових споживачів музики, адже "Заговоры и Песни" — це езотеричне мистецтво, у сенсі — це мистецтво для небагатьох. Приготуйтеся до великого кочів’я без доріг.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Миша Лигуревич у соцмережах:

https://soundcloud.com/user-873340532–297747907
https://linktr.ee/misha.ligurevich