Київ

Bojevilla - Блуд [EP] (2017)

31.08.2017

Я вже стомився терпіти життя
"Реальність"

Писать рецензию на ребят, с которыми ты в хороших отношениях становится в два-три раза сложнее, нежели обычно. Объективно оценивать EP "Блуд" я не могу.  Таким образом и должна была сложиться данная работа, уж очень это большой вызов для любого автора, я считаю. Но не тут всё было. StillYDGN принимает правила и вступает в игру. Ведь что это за рецензент, который не может выйти за рамки? Правильно, не рецензент вовсе. 

Предсмертная Кадриль - Прости (2017)

01.08.2017

Для начала, хочется выразить искреннюю поддержку команде Предсмертная Кадриль, ведь на фоне полного охипстерения и окончательного ската в инди основной массы отечественных пост-панк команд, ребята не оставляют своей принципиальной панк-позиции.  Но что делать, когда релиз 2017 года звучит как смесь КиШ, She Past Away, Черная речка и Сруб? Включаешь первый трек, слушаешь вступление, очень удивляешься и думаешь: сейчас ей богу запоет: «Будь как дома путник…» Однако ж лихо…

Fleshgore – Denial of the Scriptures (2016)

19.02.2016

Якщо не брати до уваги Ескобара та гурт Bredor – героїв стародавнього відео, яке увійшло до золотого фонду Інтернет-мемів "Рунета" – одним  з найвідоміших брутал-дез-метал-гуртів України можна вважати киян Fleshgore. При цьому популярність колективу викликана аж ніяк не мережевими відео, а безпосередньо якістю музики, що балансує між такими характеристиками як "відмінна" та "видатна".

Uprising Fomalhaut - Uprising Fomalhaut (2010)

24.04.2010

Поки я натхненно кидаюся епітетами на адресу української андеграунд-сцени, вона плодить все нові й нові таланти! Щойно з'явилися на горизонті першопрохідці в построкових областях (Coala Pascal, EMMC, Nice Wings, Icarus!), як настав час і для першого в Україні постметалевого релізу! Самі музиканти, передбачувано, скромні та відхрещуються від будь-яких ярликів, але ж і постметал буває різним, хіба ні?

Schperrung - Haxan (2009)

12.04.2009

Schperrung цілком небезпідставно називає свою музику "ritual drone". Атмосфера всього дебютного релізу (крім того, що вкрай цілісна) — просто потойбічна, замогильна, з присмаком давнини, і справді ритуальна. З самого початку реліз зустрічає гітарами, що верещать. Виникають асоціації з циркулярними пилками, на яких замість аркуша металу лежить свідомість слухача, і його ріжуть вздовж і впоперек, відрізаючи різні за розміром шматки лише для того, щоб у результаті запороти шматок, що залишився і, знизавши плечима, викинути у смітник.